Читать статью на русском языке

Те, що ми в побуті називаємо лінню, може бути викликане нездужанням.

Воно виражається в тому, що дитина відчуває утруднення перед діяльністю, що вимагає певних зусиль волі. Найчастіше ця діяльність — навчальна.

Насторожити вас повинно різке зниження пізнавального інтересу, і, як наслідок — погіршення успішності. Ви повинні проаналізувати обставини, через які ваш цілком успішний учень раптом «з’їхав» на двійки і трійки. Несприятливі зовнішні обставини, які негативно вплинули на успішність учня, ви можете проаналізувати самі.

Зовнішні обставини

  • Зміна вчителя або класного керівника;

  • Перехід з початкової школи в середню, коли для дитини незвичним є велика кількість вчителів та предметів;

  • Адаптація до нової школи або класу;

  • Розлучення батьків;

  • Поява нового учня або зміна старого, що змінює розстановку сил і розподіл ролей у класі, тобто статусну структуру, тобто зменшилась або збільшилася кількість «прийнятих», «відкинутих», «зірок».

Якщо з зовнішніми обставинами все в порядку — подумайте, чи все гаразд із самою дитиною. Адже, крім обставин зовнішніх, можуть бути і внутрішні.

Може позначатися і стрімке фізіологічне зростання, що починається в предпубертатний період, і занадто загострена реакція підлітка на будь-які подразники: або агресивна, або неадекватна. Пояснити це можна і генетичною схильністю, і типом темпераменту, і відбувається в цьому віці гормональна перебудова організму.

Як допомогти вчитися

  • Не ставте перед підлітком занадто завищені вимоги. Тверезо оцінюйте його розумові та фізичні можливості, а також предметну схильність.

  • Не критикуйте підлітка. У цьому віці він і без того дуже критичний. Критика знизить самооцінку, що позитивно не позначиться на його шкільних успіхах.

  • Не забувайте заохочувати його успіхи, як словесно, так і матеріально.

  • Розуміючи всі об’єктивні причини його неуспішності і особливості його віку, не панібратствуйте з ним. Тримайте дистанцію. Будьте не приятелями, а батьками, а, отже, особами, на яких покладено організацію і контроль навчання.

  • Не забувайте, що свіже повітря і фізичні вправи необхідні для повноцінної розумової діяльності. Краще, якщо ви займетеся спортом і прогулянками разом.

Щоб допомогти дитині впоратися, можна порадити давати йому якомога більше завдань (не обов’язково навчальних) за чітко організованим планом, поступово розширюючи кількість операцій. Важливо не завантажувати безперервно навчальними заняттями, тому що швидше за все, ефект буде зворотним — чим більше вчить — тим менше знає.

Однак робити це, краще за все, паралельно з консультаціями спеціаліста — нейропсихолога, який підбере вам відповідну психокорекційну програму.

Оставить комментарий

Adblock detector