Зазначена форма неуважностi залежить головним чином вiд рiвня eмоцiйних стимулiв навчання в цiлому, ступеня захопленностi матерiалом уроку, а також вiд складностi змiсту й способiв виконання навчальних завдань.

Для дитини з iнертною увагою особливо небажане «зубрiння», тому щоразу просiть дитину повторити умови завдання (а не читати його), докладнiше розповiсти про те, що не виходить (не просто «не зможу зробити вправу», а «не можу вставити пропущенi букви, тому що…»).

Дитину потрiбно «розговорити», особливо якщо вона сором’язлива i мовчазна сама по собi, тим бiльше що вас, батькiв, вона все-таки не повинна соромитися.

Заборонений прийом!

Для дитини з вiдносно iнертною нервовою системою незвичайний темп роботи (скорочення або обмеження часу на виконання завдання) є посилюючим чинником. Не намагайтеся розбурхати дитину в такий спосiб.

Будь-який з розглянутих видiв неуважностi може прийняти стiйку форму. Це тривожний сигнал про те, що вольова основа уваги в дитини сильно ослаблена.

Стiйка неуважнiсть пояснюється вже не поодинокими причинами (зовнiшними або внутрiшними), а їхньою сукупнiстю: при виконаннi навчальної роботи учень зiштовхується з багатьма труднощами, несприятливими умовами для виконання завдань, педагогiчно невиправданими методами навчання, слабкiстю навчальних стимулiв або вiдсутнiстю необхiдних умiнь i навичок.

Iнодi зустрiчається ситуативна форма неуважностi. Вона виникає в деяких дiтлахiв за певрних умов i видiв дiльностi в результатi постiйно дiючих причин.

У якостi таких причин можуть виступати стiйки пропуски в знаннях i негативне вiдношення учня до конкретного навчального предмета.

В основi розповсюджених шкiльних проблем (дитина не розумiє навчального матерiалу, припускається помилок при виконаннi самостiйних навчальних завдань, не вмiє почати й послiдовно проводити роботу над завчанням текстiв, виконанням малюнкiв i т. iн) часто лежать недолiки уваги, а не вiдсутнiсть здiбностей, слабкiть кмитлiвостi бо погана пам’ять, як це прийнято вважати.

Неуважнiсть у молодшого школяра мже набувати рiзних форм, i розмаїтiсть цих форм обумовлюється складним «устроєм» уваги.

Найпоширенiшi форми неуважностi виникають на основi слабкої розвиненостi деяких психологiчних основ уваги — вольової регуляцiї, емоцiйної зацикавленостi й т. iн., а також через зниження основних властивостей уваги — концентрованностi, обсягу, стiкостi, розподiлюваностi й переключуваностi.

Оставить комментарий

Adblock detector