Палке бажання батьків виховати дітей з особливими здібностями має враховувати спадковий фундамент для розвитку інтелекту.
Американський психолог Е. Еріксон стверджує, що вундеркінди — це тільки міф: усі рівні перед природою, потрібно тільки добре працювати. Мені ж здається, що справжня геніальність — це подарунок природи.
На кожного вундеркінда можна знайти приклад, коли з цілком ординарних дітей виростали генії: Ейнштейн, Ван Гог, Вагнер, Пушкін … Академік Зельдович не мав вищої освіти. Засновник «Microsoft» Білл Гейтс — самий посередній учень у школі, не закінчив програму Гарвардського університету (пішов з четвертого курсу). Це не заважає йому вкладати великі кошти в освітні програми та конкурси для обдарованих дітей.
З вітчизняних олігархів ніхто не був вундеркіндом, серед переможців олімпіад був помічений хіба що Олег Дерипаска. Сценаріїв для успіху — відносного або приголомшливого — дуже багато, можливо, тільки самий страшний пов’язаний з експлуатацією дитячих здібностей.
Успадковання інтелекту коливається від 40% до 80% — вона дуже висока. Однак і тут є свої закономірності. Встановлено, що успадковання в значній мірі визначає тільки базовий рівень інтелекту і в набагато меншому степені — спеціальні здібності.
Хороші стосунки з батьками в більшій мірі допомагають дітям так званої гуманітарної обдарованості, ніж математикам і шахістам. На прояв хороших інтелектуальних показників впливає темперамент, але в міру дорослішання його роль стає все менш помітною, інтелект як би відділяється від психологічної конституції людини в цілому.
Життєвий успіх, кар’єра не завжди пов’язані з інтелектуальними досягненнями. Багато інших факторів грають важливу роль у реалізації великих задумів. Висока адаптивність успішних людей полягає в адекватному використанні як особливостей ситуації, так і ресурсів самої особистості.
Автор: Ольга Маховська*
* Матеріал взято з книги «Про що говорити з дитиною?», «Видавництво Астрель», 2008.
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.