Дисграфія — це порушення письма, при якому характерні пропуски літер, складів, перестановка складів, порушення почерку.
Коли у дітей тільки формується звичка писати, багато літер вони пишуть дзеркально — і це закономірний етап становлення. До речі, дзеркальне написання характерне для лівши, тому до третього класу говорити про дисграфію рано.
Писання- це не тільки спритність пальців, але і робота мозку. Учень повинен зрозуміти, як пишеться літера, як вона розташована в рядку, як вести руку. Освоєння письма в одних проходить швидко, а в інших викликає труднощі. Якщо і в третьому класі з написанням складності — це привід замислитися.
Чому ж одні діти пишуть гарно, а в інших — каракулі? Причин може бути декілька.
Невміння координувати рух руки. Це — індивідуальна особливість, і лаяти його за це, щонайменше, неправильно.
Проблеми з концентрацією уваги — дитина постійно відволікається, крутить головою. Так поводяться гіперактивні діти.
Нерозвиненість просторово зорового сприйняття, яке формується до 10 років. Діти ніяк не запам’ятовують, як виглядають літери, як правильно їх розташовувати на папері.
А в школі всім дітям викладають однаково. У результаті — помилки, відставання від інших учнів, засмучення батьків.
Діти не розрізняють звуків (фонем) рідної мови. Наприклад, пишуть «кіркий», плутають букви «комора» — «комола».
Порушення зорового сприйняття — діти плутають букви «д» з «б», «о» з «а» і т.д. (оптичні помилки).
Часто причиною дисграфії є ураження нервової системи, інші захворювання. Якщо у дитини є неврологічні проблеми, діагноз «дисграфія» ставить лікар.
Але в більшості випадків пропуски букв і помилки — результат неправильного навчання.
Фізіологи довели — у перші місяці навчання учень може безупинно писати протягом трьох хвилин, а потім він втомлюється. Батьки ж цього не враховують: «Перший рядок ти написав добре, а потім перестав старатися!»
Та й у школі методика викладання письма занадто інтенсивна, яка не відповідає фізіологічним особливостям дітей.
Найчастіше винна «гонка навчання» — за два місяці вчителі повинні навчити всіх дітей писати. Чи під силу дитині впоратися з таким навантаженням?
Головне — підготовка
У батьків виникають питання: як підготувати сина чи дочку до школи? Як уникнути проблем з писанням? Мозок малюка пластичний. Недолік зорово-моторної координації можна компенсувати.
Прописи зі складними візерунками відкладіть. Почніть з простого: покажіть, як сидіти за партою, як класти зошит, тримати ручку. Два рази на день грайте в школу — спокійно, без криків, щоб малюк звикав до нового стану.
Потім спробуйте креслити прямі лінії — горизонтальні та вертикальні, довгі і короткі. Вчіться малювати паралельні лінії, круги та овали. Та поступово скорочуючи висоту ліній, зменшуйте круги до розміру букв. Вчіть дитину в процесі написання бачити рядок, середину рядка, праву і ліву частини аркуша.
Говоримо і пишемо
Дітям, що закінчили перший, другий, третій клас, але все ж відчувають труднощі з письмом, допоможе наступне. Спробуйте вчити російську мову як іноземну.
Випишіть на картки ті слова, які дитина впродовж року писала неправильно, підкресліть помилки, поставте наголос, а на зворотному боці напишіть правило і правильні слова.
Кожен день опрацьовуйте три картки. Спочатку проговорюємо слово правильно, потім повторюємо правило, пишемо.
Картку відкладаємо в іншу коробку, примовляючи: «Це ти пишеш правильно». Спосіб механічний, але в той же час дієвий.
Дуже корисна така вправа: протягом 5 хвилин дитина викреслює з тексту задану літеру. Через 2 місяці якість письма поліпшується.
Пишіть короткі диктанти олівцем — ніби ви тренуєтеся на чернетці. Потім попросіть дитину перевірити написане і виправити себе — стерти помилки і написати правильні літери. Потім перепишіть диктант ручкою.
У деяких випадках доцільно звернутися за допомогою до спецаліста-логопеда.
Він допоможе учневі запам’ятати написання букв: наприклад, «О» нагадує обруч, «Ж» — жука і т.д. Часом потрібна консультація психоневролога.
Клопіткі щоденні заняття необхідні: дисграфія не проходить сама собою. Якщо звичка писати сформувалася неправильно, почерк виправити буде вкрай важко.
А звідси і неграмотність, небажання читати й інші проблеми.
Важливо також зняти напругу дитини. Вона повинна бути впевнена, що за помилки її не покарають — тоді промахів стане менше.
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.