Читать статью на русском языке

Роз­ви­ток ма­лю­ка в перші три ро­ки — про­цес не­прос­тий.

По­го­во­ри­мо про зв’язок прос­то­ро­во­го сприй­нят­тя і роз­вит­ку інтелекту.

По­гляд на світ

Уяв­лен­ня
про простір скла­да­ють­ся в ди­ти­ни по­сту­по­во. Во­ни ба­зу­ють­ся
на відчуттях влас­но­го тіла. Відчуття влас­но­го тіла впливає на
мис­лен­ня, мо­ву, на сприй­нят­тя ото­чу­ю­чих предметів, прос­то­ру,
ча­су. На­прик­лад, но­во­на­род­же­на ди­ти­на лякається влас­них
ру­чок, вва­жа­ю­чи їх стороннім пред­ме­том.

То­му педіатри
ра­дять пер­ший місяць спо­ви­ва­ти ди­ти­ну з ру­ка­ми. Че­рез де­я­кий
час страх про­хо­дить, і ма­люк бе­реть­ся вив­ча­ти своє тіло:
роз­гля­да­ти ку­лач­ки, гра­ти з ніжками, паль­чи­ка­ми. У ма­лю­ка
з’являється інтерес і до ото­чу­ю­чих предметів, які він з
за­до­во­лен­ням обмацує, тяг­не до ро­ту.

Потім не­мов­ля
починає при­див­ля­ти­ся до рідних, спостерігаючи за їхніми ру­ха­ми і
на­ма­га­ю­чись наслідувати. Та­ким чи­ном у ди­ти­ни фор­му­ють­ся
уяв­лен­ня про влас­не тіло, інших лю­дей, пред­ме­тах і т. п. Втім,
про­цес утво­рен­ня прос­то­ро­во­го сприй­нят­тя триває про­тя­гом
усьо­го дошкільного періоду.

Так, в 1 рік ди­ти­на лю­бить
ки­да­ти різні пред­ме­ти, вив­ча­ю­чи за­ко­ни гравітації, мо­же
по­вза­ти або хо­ди­ти в за­да­но­му на­прям­ку. Після півтора ро­ку
ма­люк з радістю навчається дер­ти­ся по схо­дах, за­ла­зи­ти на
стілець, мо­же пе­ре­сту­па­ти че­рез пе­реш­ко­ди.

В 2 ро­ки
ма­люк знає деякі час­ти­ни тіла (близь­ко 10) і на пи­тан­ня «Де у
те­бе жи­во­тик, ніжка?» Впев­не­но показує їх. На про­хан­ня мо­же
да­ти ру­ку, прос­тяг­ну­ти но­гу, вий­ти чи увійти в кімнату.

В 2,5 ро­ки за­пас знань розширюється, і ма­люк вже відрізняє 15 час­тин
тіла, мо­же при­гну­ти­ся і про­пов­з­ти під сто­лом, лю­бить
кру­ти­ти­ся, добре стрибає на двох но­гах, відмінно бігає, міцно тримає
олівець.

В 3 ро­ки ди­ти­на вже пам’ятає 20 най­ме­ну­вань
час­тин тіла, знає влас­ну стать, розуміє сло­ва «вго­ру», «вниз», «в
бік», «в», «на», «над», «під» — хо­ча у власній промові ще мо­же
плу­та­ти прий­мен­ни­ки.

В 4 ро­ки ма­люк сприт­но проповзає по
«ту­не­лю» з ря­ду стільців, розраховує відстань (да­ле­ко — близь­ко),
відчуває різницю у вазі, не­по­га­но наслідує ру­хи впо­до­ба­но­го
ге­роя або до­рос­ло­го, ви­хо­ва­те­ля. Ще че­рез рік мо­же спокійно
сто­я­ти на одній нозі, лег­ко витягується в струн­ку або згортається
ка­ла­чи­ком, точ­но копіює ру­хи тіла.

В 6 років ди­ти­на з
легкістю визначає се­ре­ди­ну приміщення, мо­же розділити яб­лу­ко на
дві рівні час­ти­ни, а в 7 вміє кон­тро­лю­ва­ти м’язи об­лич­чя,
прий­ма­ти різні ви­ра­зи, зберігати спокій або, на­впа­ки, зоб­ра­жа­ти
пев­ну емоцію, при­ки­да­ти­ся. У цьо­му ж віці ма­люк добре знає, де
пра­во і ліво, мо­же мар­ши­ру­ва­ти, хо­ди­ти один за од­ним,
ви­ко­ну­ва­ти складні координаційні впра­ви, роз­с­лаб­ля­ти або
на­пру­жу­ва­ти м’язи тіла.

Я те­бе на­ма­лю­вав

Ве­ли­ке зна­чен­ня для ви­зна­чен­ня фор­му­ван­ня прос­то­ро­во­го сприй­нят­тя ди­ти­ни має жи­во­пис.

В 2 ро­ки дитячі зоб­ра­жен­ня скоріше схожі на широкі і колоподібні кар­люч­ки. При цьо­му ко­ло не за­кри­те.

В 3 ро­ки ко­ло закривається, і по­чи­на­ють з’яв­ля­ти­ся перші озна­ки
об­лич­чя (очі) і мініатюрні час­ти­ни тіла. У цьо­му віці ди­ти­на,
сприй­ма­ю­чи кар­тин­ку з прос­тим сю­же­том, називає окре­мо ко­жен
зоб­ра­же­ний пред­мет: «Дівчинка, ки­ця» або «Хлоп­чик, ко­ник,
де­ре­во».

В 3 ро­ки і 2 місяці чоловічок на ма­люн­ку з тон­ки­ми ри­са­ми, пов­ним об­лич­чям і непропорційними час­ти­на­ми тіла.

В 3 ро­ки і 7 місяців з’являється ту­луб, скорочені нижні час­ти­ни тіла.
Верхні час­ти­ни тіла — ру­ки та плечі — намальовані детальніше, ри­си
пов­то­рю­ють­ся.

В 4 ро­ки і 6 місяців ди­ти­на промальовує шию,
ву­ха, во­лос­ся, ру­ки і но­ги ста­ють пропорційними, до­лонь­ки
зображені у вигляді сон­ця.

В 5 років і 6 місяців всі час­ти­ни
тіла відокремлені один від од­но­го, а до­лонь­ки намальовані з п’ять­ма
паль­чи­ка­ми. На об­лич­чях з’являється посмішка, що го­во­рить про
успішну соціалізацію ди­ти­ни. Крім то­го, в цьо­му віці ма­люк лег­ко
орієнтується в гамі ос­нов­них кольорів і називає базові геометричні
фігури.

В 6 років ди­ти­на позначає настрій героїв на
порт­ре­тах, лю­бить пе­ре­да­ва­ти подробиці, мо­же «змальо­ву­ва­ти» з
на­ту­ри. У цей період діти по­чи­на­ють ба­чи­ти зв’яз­ки, що існують
між зоб­ра­же­ни­ми на картині пред­ме­та­ми, на­прик­лад: «Дівчинка
гуляє з со­ба­кою», оцінюють колір і фор­му навколишніх об’єктів, їх
ва­гу, ве­ли­чи­ну, тем­пе­ра­ту­ру, властивості поверхні.

Оставить комментарий

Adblock detector