Читать статью на русском языке

Для нас, до­рос­лих, жит­тя в кольорі при­род­не. А для малюків ду­же важ­ли­ве.

То­му
оволодіння сен­сор­ни­ми ета­ло­на­ми, які ство­ри­ло людст­во, —
зраз­ка­ми коль­о­ру, фор­ми, ве­ли­чи­ни найчастіше починається з
освоєння ма­лю­ком са­ме коль­о­ру. Як до­по­мог­ти йо­му в цьо­му?

Ва­ша
ди­ти­на про­ве­ла вже ба­га­то ча­су, вив­ча­ю­чи різні пред­ме­ти і
місце, яке во­ни зай­ма­ють у просторі. Зав­дя­ки роз­ви­ва­ю­чим
іграшкам, на­ни­зу­ван­ню та вкла­дан­ню їх один на од­но­го во­на
лег­ко засвоїла такі по­нят­тя, як «нагорі», «вни­зу», «всередині».

Для
вив­чен­ня кольорів бу­де потрібно більше ча­су: тут все складніше,
коль­о­ро­ва палітра ду­же ве­ли­ка, але ж є ще численні відтінки і
близькі один од­но­му коль­о­ри.

Де закінчується зе­ле­ний і
починається бла­кит­ний? У який мо­мент чер­во­ний стає
по­ма­ран­че­вим? Як на­зва­ти різні відтінки синьо­го? Що та­ке
бор­до­вий — вже не синій і ще не чер­во­ний? Ди­ти­на називає один і
той же колір, ко­ли ви по черзі показуєте їй то жов­тий, то чер­во­ний? У
цьо­му немає нічого не­з­ви­чай­но­го — ма­лень­ко­му важ­ко зрозуміти,
що колір мо­же відповідати яко­мусь пев­но­му сло­ву, ад­же ми маємо
спра­ву з аб­стракт­ним по­нят­тям.

Діти мо­жуть іноді
«за­ци­клю­ва­ти­ся» на од­но­му кольорі, час­то чер­во­но­му, і
на­зи­ва­ти так всі коль­о­ри. Це тим­ча­со­во: не­за­ба­ром ди­ти­на
ста­не на­зи­ва­ти чер­во­ним тільки пред­ме­ти са­ме цьо­го коль­о­ру.

До
двох років ди­ти­на розрізняє чисті коль­о­ри, але дізнаватися колір —
це не зна­чить зна­ти йо­го на­зву. На дум­ку психологів, вік, найбільш
«чут­ли­вий» до засвоєння кольорів, — 3-4 ро­ки.

Ди­ти­на та­ка
сприй­нят­ли­ва до на­вчан­ня, особ­ли­во як­що во­но ви­бу­до­ва­но
гра­мот­но і цікаво, що мо­же засвоїти найдрібніші відтінки коль­о­ру.
Відомо, що зви­чай­на лю­ди­на розрізняє 5-10 відтінків чер­во­но­го
коль­о­ру, у той час як ткалі, на­прик­лад, — 20-30 тонів.

Зви­чай­но,
це пов’яза­но з ви­мо­га­ми їх професійної діяльності, од­нак та­ка
колірна пильність мо­же бу­ти роз­ви­не­на і в чотирирічки за ра­ху­нок
підвищеної вікової чутливості до освоєння сенсорної куль­ту­ри.

Уро­ки ве­сел­ки

Відомий
пе­да­гог Марія Монтессорі, по системі якої в нашій країні пра­цю­ють
деякі дитячі са­ди і ба­га­то роз­ви­ва­ю­чих центрів, вва­жа­ла, що
на­вча­ти малюків кольорів, як, втім, і по­нят­тя фор­ми або
ве­ли­чи­ни, необхідно по­етап­но.

Під час пер­шо­го
за­нят­тя-знай­ом­ст­ва покажіть ма­лень­ко­му тільки дві карт­ки,
на­прик­лад жов­ту і чер­во­ну (втім, це мо­жуть бу­ти будь-які з
ос­нов­них кольорів). Спо­чат­ку кра­ще ви­ко­рис­то­ву­ва­ти для
на­вчан­ня са­ме карт­ки з коль­о­ро­во­го кар­то­ну, а не іграшки, щоб
ма­люк не відволікався на фор­му предметів, на сю­жет­ну гру з ни­ми.

На­вча­ю­чи
ди­ти­ну, до­рос­лим вкрай важ­ко бу­ти небагатослівними — нам
хо­четь­ся ви­да­ти малюкові відразу всю інформацію про чер­во­ний
колір, яка є у нас са­мих. Од­нак спо­чат­ку до­статньо, по­ка­зав­ши на
карт­ку, прос­то кілька разів на­зва­ти її колір. Потім попросіть
ма­лю­ка да­ти вам чер­во­ну і жов­ту.

Як­що він помиляється — не
біда, по­сту­по­во він обов’яз­ко­во на­вчить­ся розрізняти коль­о­ри.
Це, зви­чай­но, не означає, що не мож­на на­зи­ва­ти дитині інші
коль­о­ри, з яки­ми він стикається в по­всяк­ден­но­му житті, штуч­но
об­ме­жу­ва­ти знай­ом­ст­во з коль­о­ра­ми тільки ти­ми дво­ма, які ви
вивчаєте на да­ний мо­мент.

Прос­то, по­чи­на­ю­чи на­вчан­ня, не
вар­то пе­ре­ван­та­жу­ва­ти ма­лю­ка інформацією і на­ма­га­ти­ся
на­вчи­ти всьо­му відразу. Як­що гра з карт­ка­ми ма­лю­ка не захоплює,
мож­на по­бу­ду­ва­ти «урок» і за до­по­мо­гою іграшок. У цьо­му
ви­пад­ку на­ма­гай­те­ся не ви­бу­до­ву­ва­ти пе­ред ди­ти­ною цілий
ряд іграшок тільки од­но­го коль­о­ру і, по­ка­зу­ю­чи їх,
пов­то­рю­ва­ти: «Ба­чиш, це жов­те. Це та­кож жов­те».

Вихователі
в ди­тя­чих са­дах воліють по­ка­зу­ва­ти дитині однакові пред­ме­ти,
на­прик­лад м’ячи­ки, в різних коль­о­рах. Щоб «підтримати», закріпити
засвоєний матеріал, за­про­по­нуй­те малюкові ліплення з пластиліну тих
кольорів, які ви вив­ча­ли, чи ма­лю­ван­ня фар­ба­ми.

Тут
фантазію до­рос­ло­го вже ніщо не обмежує, і ви мо­же­те ма­лю­ва­ти з
ма­лю­ком все, що зав­год­но, від чер­во­них яб­лу­чок до жов­тих
кубиків. Не потрібно відразу до­ма­га­ти­ся від ди­ти­ни пра­виль­но­го
на­зи­ван­ня коль­о­ру — це найбільш важ­кий етап в оволодінні
коль­о­ро­вою га­мою, він йде останнім.

Ко­ли ма­люк бу­де точ­но
ви­би­ра­ти чер­во­ний і жов­тий коль­о­ри з ря­ду інших, по­ра
пе­ре­хо­ди­ти до за­вер­шаль­но­го ета­пу на­вчан­ня: по­ка­зу­ю­чи на
карт­ку, за­пи­туй­те, яко­го во­на коль­о­ру. Діти мо­жуть до­сить
дов­го плу­та­ти на­зви. Ось ма­люк ста­ран­но повторює за ва­ми кож­не
сло­во.

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована