Читать статью на русском языке
У 1950-х роках німецький педіатр Теодор Хелльбрюгге (Theodor
Hellbrugge) і його колеги описали біопсихологічні ритми дітей
відповідно до їх віку, розвитком і оточенням.
До цього
наука не виявляла інтересу до дитинства і його особливостям, а
дітей вважали дорослими в мініатюрі (в нашій країні першим не
погодився з таким підходом педіатр Георгій Сперанський).
Завдяки
дослідженням Теодора Хелльбрюгге стало зрозуміло, що в
початкових класах навчальна діяльність ефективна близько трьох
з половиною годин на день.
А в середній школі вона зростає
до чотирьох з половиною годин. Є два піки активності школярів:
ранковий (в 9-10 годин) і денний — він припадає приблизно на 16
годин. Але неминучі і індивідуальні варіації — плюс-мінус година.
На першому і четвертому уроці частина дітей перебуває на піку форми, а частина не дуже працездатна.
Досвідчені
вчителі знають, що найкращі результати клас показує на
другому-третьому уроці, і саме на цей час планують самі важкі і
відповідальні заняття.
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.