Спорт. Спорт та інтелект.

Читать статью на русском языке

Сьогодні ба­га­то дітей віддають пе­ре­ва­гу телевізору ніж спор­тив­ним за­нят­тям. І не див­но — сидіти і ди­ви­ти­ся на­ба­га­то простіше, ніж до­ся­га­ти ре­зуль­та­ту за до­по­мо­гою фізичних зу­силь.

Сучасні дослідження по­ка­зу­ють, що від 5 до 8% дітей шкільного віку малорухливі і ма­ють об­ме­же­ну мо­то­ри­ку, оскільки зовсім не зай­ма­ють­ся спор­том.

Шко­ля­рам, що по­тра­пи­ли в це чис­ло склад­но бігти за­дом на­пе­ред, ад­же ця впра­ва розвиває інтуїцію і ува­гу — во­на вхо­дить прак­тич­но у всі спортивні тре­ну­ван­ня. Во­ни та­кож не мо­жуть зло­ви­ти м’яч в ході спортивної гри, лег­ко па­да­ють при балансуванні або не здатні управ­ля­ти ве­ло­си­пе­дом.

Відсутність достатніх ру­хо­вих на­ви­чок — се­рй­оз­на про­бле­ма. Спор­тив­на активність відповідає за інтелектуальний роз­ви­ток ди­ти­ни, ад­же між наміром зро­би­ти рух і са­мою дією мо­зок ро­бить ду­же склад­ний про­цес об­роб­ки — пе­ре­да­ю­чи імпульс від однієї важливої ділянки до іншої. Тоб­то, як­що ди­ти­на па­сив­на її мо­зок втрачає можливість реалізувати знач­ну част­ку своїх здібностей.

Та­ким чи­ном пластичність тіла без­по­се­редньо за­ле­жить від пластичності моз­ку, яка здат­на збільшуватися з над­з­ви­чай­ною швидкістю, як­що її роз­ви­ва­ти і ди­ти­на змо­же тан­цю­ва­ти, скла­да­ти му­зи­ку, ліпити, пи­са­ти, про­гра­му­ва­ти або ра­ху­ва­ти гроші, за­леж­но від її при­род­них талантів.

Ав­тор: Юлія Мал­ко­ва