Читать статью на русском языке

Всім нам хоч раз у житті доводилося зустрічати дітей, які майже безперервно говорять — розповідають історії, читають напам’ять вірші, пояснюють те, що відбувається навколо.

Діти з легкістю використовують складні граматичні конструкції, добре запам’ятовують розумні слова, активно ними користуються, але не завжди розуміють зміст сказаного.

Коли дітям-балакунам ставлять діагноз «вербалізм», батьки дивуються: у чому проблема, адже дитина виглядає такою ерудованою.

Вербалізм (з латинського «словесність») — це перевага мовного розвитку над іншими психічними процесами. Він небезпечний саме своєю однобічністю. В майбутньому може заважати навчанню в школі.

Адже там потрібно не тільки швидко і чітко говорити, але й організовувати свої дії, логічно мислити.

Такий перекіс у розвитку частково створюють самі батьки, які з самого раннього дитинства посилено розвивають вербальну сферу: читають малюку багато віршів, рано навчають писати і читати.

Розвиток логічного, абстрактного мислення при цьому залишається на задньому плані. Перераховуючи місяці, читаючи вірші і поеми, діти не можуть відповісти на просте запитання, наприклад: в який час року дозріває урожай?

Ліпіть і малюйте!

Діти-балакуни дуже ерудовані, у них гарна пам’ять, але недостатньо розвинені сприйняття і мислення. Для малюків звичніше спілкуватися з дорослими, а ось з однолітками спілкування дається важче.

Ще хлопцям нудно працювати за зразком, виконувати одноманітні дії.

Самооцінка балакуна досить висока, як високі й завищені оцінки дорослих його здібностей. Діти прагнуть заслужити похвалу дорослих: бойко говорять і швидко відповідають на будь-яке питання, читають вірші. Але вербаліст не стільки діє, скільки демонструє свої здібності дорослим.

У першому класі діти-балакуни, як правило, бувають успішні завдяки накопиченому багажу знань. Однак у міру ускладнення завдань починаються труднощі:

• неорганізованість;

• несподівано низька успішність;

• проблеми у спілкуванні з однолітками і вчителем;

• порушення правил поведінки в школі через невміння організувати свої дії.

Потрібно допомогти дітям вчасно подолати вербалізм. Починати корекцію треба з того моменту, коли корисні «дитячі» знання вже не приваблюють дитину і утворилися «порожнечі» у розвитку.

Звертайте увагу на розвиток образного мислення — дизайн, малюйте, ліпить із пластиліну. Корисно грати в логічні ігри і головоломки, в сюжетні ігри. М’яко притримуйте мовний потік дитини і стимулюйте його продуктивні дії: «Потім розповіси, як зайчик гризтиме морквину, спочатку її треба зліпити».

Не можна лаяти за балакучість, навпаки, хваліть за те, що малюк красиво говорить, відзначайте успіхи в інших областях — кожен малюнок і саморобку.

Для школярів методи корекції повинні бути більш «дорослими», до того ж малюк змушений посилено займатися навчанням. Корисно звернутися до психолога за консультацією.

Оставить комментарий

Adblock detector