Читать статью на русском языке

В останні роки в нашій країні велика увага приділяється інтелектуальному і фізичному розвитку дитини в ранньому віці. Постійно з’являються нові методики навчання читанню, рахунку, музиці, малювання та ін.

Вивчення іноземних мов у ранньому віці дитини чомусь вважається не таким актуальним, очевидно, в силу того, що покоління нинішніх батьків саме не дуже добре ними володіє або побоюється зайвого навантаження для своєї дитини, яке поки і українською погано говорить.

Дуже шкода. Адже, за даними сучасної психології, дошкільний вік є найбільш сприятливим для розвитку мовлення, а раннє дитинство (1-3 роки) вважається періодом, коли для дитини оволодіння рідною мовою взагалі пріоритетне по відношенню до інших психічних процесів.

Отже, в цьому віці дитина може порівняно легко опанувати не однією, а кількома мовами, як це відбувається в білінгвальній сім’ї, де батьки говорять з дитиною на різних мовах, або у випадку, коли вдома використовується одна мова, а на вулиці, в дитячому саду, в магазині й т. д. — інша.

Таким чином, цікавим варіантом навчання іноземній мові є відтворення подібної білінгвальної і бікультурної ситуації. Іншими словами, моделювання умов, при яких педагог буде вільно спілкуватися з дітьми іноземною мовою в процесі спеціально організованої спільної діяльності (малювання, ліплення, рольової гри, читання дитячої літератури, перегляду мультфільмів іноземною мовою і т. п.) або в процесі виконання звичайних щоденних справ (миття рук, прийому їжі, прогулянки і т. п.).
Досить згадати так званий метод гувернантки.

Дещо складніше буде організація такого білінгвального середовища самими батьками, так як дитині легше розділяти спілкування рідною та іноземною мовами між різними людьми. Але згадаймо, наприклад, Ульянових, де існували дні німецької, французької та інших мов, коли вся родина говорила вдома цілий день тільки на цій мові.

Важливо звернути увагу на те, що середа повинна бути саме «білінгвальною і бікультурною», тобто педагог, або батьки, повинні обов’язково знайомити дитину не тільки з іноземною мовою, але і з культурою країни мови, що вивчається. Для цього дуже добре підходить використання дитячого фольклору, тобто казок, пісень, віршів, бажано супроводжуваних традиційними, жестовими або хороводними іграми, характерними для цієї вікової групи.

На жаль, така література та аудіо або відео рідко пропонуються в наших магазинах, тому батькам, які не мають спеціальної підготовки, потрібна допомога фахівця.

Ідеальним є варіант, коли дитина відвідує спеціальні групові заняття з іноземної мови і при цьому також використовує його в домашніх умовах. Якщо є ще можливість відвідати країну мови, що вивчається, поспілкуватися з носіями мови, то це просто чудово.

Якщо ж в силу обставин, ви змушені обмежитися тільки заняттями в групі, можете бути впевнені, що у вашого малюка як мінімум сформується інтерес і потреба до вивчення іноземної мови, так як він познайомився з ним і з іноземною культурою в цікавій формі й у самому ранньому віці, та іноземна мова вже міцно увійшла в його життя.

При цьому важливо, щоб малюк відчував інтерес з боку батьків, навіть якщо самі вони не володіють іноземною мовою.
Таким чином, хочеться сподіватися, що вивчення іноземних мов стане невід’ємною частиною раннього розвитку дитини, як в умовах дошкільної установи, так і в умовах сімейного виховання, що особливо важливо сьогодні, коли постійно розширюються культурні й економічні зв’язки між різними країнами, і в суспільстві все частіше йдеться про необхідність полікультурного виховання дітей з самого раннього віку.

Авторська стаття: Ольга Коряковцева, кандидат педагогічних наук

Оставить комментарий

Adblock
detector