Розвиток дитини. Вчені довели: темперамент — це гени.

Вибуховий
темперамент дитини, нездатність довго концентруватися на чомусь,
впертість та інші проблеми, які прийнято вважати наслідками помилок у
вихованні, насправді мають генетичну природу.

«Батьки
не винні», — стверджують канадські вчені, що опублікували звіт про свої
дослідження в журналі Асоціації психологічних наук Psychological
Science. За
їхніми даними, темперамент дитини залежить від певних генів у поєднанні
з особливостями мозкової активності правої або лівої півкулі
головного мозку.

Виявляється,
існує ген DRD4, довжина якого безпосередньо пов’язана з такими
проблемами у дітей як керованість, здатність концентруватися, підвищена
чутливість. Довжину гена визначали за аналізом ДНК.

Проблеми в поведінці фіксували за звітами матерів маленьких дітей. З’ясувалося,
що довга версія гена DRD4 властива спокійним, флегматичним дітям, а
коротка — збудливим і менш керованим (холерикам).

Дослідники також вимірювали активність мозку 9-місячних немовлят за допомогою електроенцефалографічного дослідження.

Виявилося,
що найбільш спокійними і слухняними були ті діти, які крім довгої
версії гена DRD4 мають більш активну ліву півкулю головного мозку (а
саме — більш активну ліву частину лобової частки кори головного мозку).

Трохи менш керованими виявилися діти з короткою версією гена DRD4 при більш активній лівій півкулі. Але
самими важкими в управлінні дітьми виявилися власники короткої версії
гена DRD4 в поєднанні з більш активною правою півкулею головного мозку.

Фактично,
вчені отримали 4 варіації сполучень довжини гена і провідної півкулі:
довгий ген і ліва півкуля, короткий ген і ліва півкуля, довгий ген і
права півкуля, короткий ген і праву півкуля. Це повністю вписується в теорію про чотири основні темпераменти: флегматик, сангвінік, меланхолік і холерик.

Однак, автори роботи попереджають, що може існувати ще ряд факторів, від яких залежить дитячий темперамент.