Розвиток дитини. Про вплив театру на дітей.

Театр — це гра. А гра має першорядне значення для гармонійного розвитку дитини.

Кожна дитина подібна письменникові: вона здатна створити будь-який образ і щедро вкладає в цей процес свої емоції. Театральна гра для дітей — це спосіб навчитися тому, чому їх ніхто не може навчити, спосіб усвідомлення самого себе. Включаючись в процес гри, діти вчаться жити в сучасному світі, маючи можливість приміряти на себе різні образи. Гра допомагає дитині розкріпачити свою уяву, опанувати цінності культури і знайти безліч корисних умінь.

Уроки акторської майстерності дітям, як це не парадоксально звучить, вчать малюка не грати, а бути самим собою.

В основі мистецтва гри лежить техніка звільнення від затисків, яка дозволяє перевтілюватися у свого героя, залишаючись при цьому самим собою.

Крім того, вистави, в яких грають діти, це набір психологічних моделей. Опиняючись в ігрових ситуаціях, дитина, під чуйним керівництвом педагога, формує в себе певну модель поведінки, яку можна з успіхом застосовувати і в повсякденному житті.

Театральних напрямків безліч. Тут і мюзикл, і пантоміма, лялькові театри і театри моди.

Мюзикл це порівняно молодий театральний жанр, у якому акцент зроблений не на сюжет і гру акторів, а на музику, пісні й танці.

Дитячий мюзикл — це навчання вокалу, хореографії, акторської майстерності і, навіть, музичної географії. Музичний компонент театральних занять емоційно впливає на настрій і світовідчуття дитини, оскільки до театральної мови міміки і жестів додається музична мова думок і почуттів.

Діти люблять наспівувати і пританцьовувати — участь у мюзиклі задовольняє ці вікові потреби, крім того музично-театральна творчість і особливо публічні виступи розвивають дитину і дозволяють їй відчути себе особливою.

Пантоміма передає сюжет за допомогою міміки і жестів, без використання слів. На заняттях діти освоюють прийоми театральної майстерності і основи мистецтва.

Вони пізнають світ через рух, через пластику й ритм, слухають музику, а потім втілюють її на сцені за допомогою жестів. Малюк робить крок на зустріч самому собі, усвідомлює свою індивідуальність, адже здійснювані ним рухи — це політ його творчості.

Маленькі міми вчаться бути спонтанними, щоб мати можливість миттєво реагувати на поведінку глядача. Крім того, пантоміма — гарна фізична підготовка, гармонійний руховий тренінг, а також вміння спілкуватися, довіряти, адже міми дуже безпосередні!

Театр моди багато в чому відрізняється від звичних нам видів театру — це симбіоз режисури, сценографії та хореографії.

Сьогодні показ колекції одягу: це — пластика, музика, акторська майстерність і, навіть, драматургія. Подіум — сцена. Сучасна форма демонстрації одягу — спектакль, театральне дійство, тому і в школах при театрах моди готують справжніх акторів.

Діти гармонійно розвиваються, вчаться хорошого тону, знаходять вишуканий смак і любов до творчості.

Не кожен дорослий знає, який довгий і складний шлях проходить лялька, перш ніж виступити у веселому поданні.

Що ж потрібно, щоб зробити ляльку? Пластилін і папір, клейстер і фарби, трішки фантазії і багато терпіння. Маленькі майстри схиляються над столом — всі вони тут трохи скульптори, майже художники, майстерні кравці, ну, а загалом, звичайні хлопці, у яких фантазія поєднується з бажанням і умінням працювати.

Діти також пишуть сценарії, розучують ролі, роблять декорації і дають лялькам життя у виставі, стаючи ляльководами.