Розиток дитини. Ніяких мультиків!

Включити мультик і отримати 20 вільних від дитини хвилин — рідкісна мама не вдається до цього «чарівного» способу вирішення проблеми браку часу.

Поки малюк зачаровано дивиться в монітор або екран телевізора, мама може зайнятися домашніми справами або просто спокійно посидіти в тиші і випити чашку кави. А якщо в назві мультика фігурує слово «розвиває», то мама навіть докорів сумління відчувати не буде від того, що передоручила дитя теленяні.

Наскільки виправдане таке проведення часу дітей до трьох років, як зменшити ризики негативних наслідків від перегляду мультфільмів, і які мультики вибирати, якщо без них вже зовсім ніяк — про це ми розмовляємо з психологом.

— Багато психологів твердо і безапеляційно заявляють, щоб до трьох років ніякого телевізора, ніяких мультиків ми дитині дивитися не давали…

— Так, такої думки дотримується більшість неврологів. Справа ось у чому — це дуже велике навантаження на нервову систему, чистий потік інформації, причому інформації візуальної, хоча у нас кілька каналів сприйняття. Навіть якщо мультик має звуковий ряд, тексти там далеко не завжди адаптовані для малюків, тобто дитина просто не розуміє, про що там йдеться, і сприймає інформацію головним чином візуально.

Така однобокість призводить до того, що, по-перше, дитина звикає до цієї штучної гіперстимуляції мозку, вимагаючи надалі ще і ще, а, по-друге, у неї спотворюється сприйняття і мислення. Дитина в перші роки життя розвивається в реальному світі, вона пізнає його всіма органами почуттів, обмацуючи предмети, пробуючи їх на смак, спостерігаючи за мамою і татом.

Основний закон розвитку психіки маленької людини полягає в тому, що їй для повноцінного розвитку необхідне спілкування. Щоб сприймати інформацію, їй потрібно дивитися на обличчя того хто говорить, це специфіка молодшого віку. Малюк вивчає міміку, реакцію дорослого, ставлення, тобто всі ті невербальні знаки, які ми подаємо.

Всі переживання дитини, образи, інтереси, уявлення — все це формується тільки в процесі спілкування з дорослими, так складається її внутрішній світ. Недостатньо побачити зображення собачки або кішки, наприклад, важливо дізнатися, що кішка жива, пухнаста, почути, як вона нявкає, погодувати її, погладити, пожаліти її, якщо їй боляче, або пограти з нею, якщо їй нудно. А якщо повноцінне спілкування відсутнє, внутрішній світ залишається порожнім. Ніякі технічні засоби не можуть замінити живу людину.

— Але ми ж говоримо не про таку ситуацію, коли дитина весь день дивиться телевізор. Епізодично, недовго…

— Так, я розумію, що більшість мам включають дитині мультик, щоб вона посиділа спокійно, поки мама робить якісь свої справи. Але перегляд мультиків передбачає стан спокою. Це неприродно для маленької дитини.

Яскраві кольори, миготиння зображення, дитина завмирає і сидить. Але ж дитина живе в русі, стан спокою для неї — максимум 15 хвилин. Тим більше що концентрація уваги ще дуже маленька.

А якщо подивитися на тривалість мультиків, які нібито призначені для дитини від шести місяців, і навіть мало не з народження, хронометраж їх сильно перевищує дозволені 15 хвилин — один з популярних розвиваючих мультфільмів з позначкою 0+ триває 43 хвилини! І якщо не контролювати, то дитина буде сидіти і дивитися весь цей час, не в силах відірватися.

— Ми таки плавно підійшли до питання про вік — з якого ж віку в принципі можна дозволяти малюку дивитися мультфільми?

— Хоча б до двох років бажано почекати з цією справою. Після двох — дивитися по дитині, діти всі різні, є дуже тонкі натури, які будуть ридати з приводу, і таких дітей треба захищати від надлишку інформації, і намагатися читати їм в основному позитивні казки.

Якщо ж дитина реагує добре, у неї не страждає сон, немає невмотивованих істерик, то час від часу можна дозволити подивитися мультфільм. Зрозуміло, перегляд мультиків не повинен бути на шкоду прогулянкам, читанню мамою книжок, ігор і т.д.

А мультики мама в ідеалі повинна дивитися разом з малюком, коментуючи їх і обговорюючи побачене після перегляду. Тоді це буде розвитком. Але все, що буде дивитися дитина, потрібно ретельно фільтрувати.

Перш ніж включати мультик дітям, потрібно подивитися його самим. Зараз багато батьків взагалі просто відмовляються від телевізора, бо дивитися можна з диска, на комп’ютері, і при цьому можна чітко фільтрувати, що дивиться твоя дитина.

— Як вибрати відповідні мультики, на що звертати увагу? Нерідко зустрічається думка про те, що старі радянські мультики всі без винятку хороші, а ось американські дивитися не варто…

— Однозначно слід уникати мультфільмів, в яких є сцени насильства. І неважливо, радянський це мультик або якийсь інший. Як «Ну, постривай», так і «Том і Джеррі» — це мультфільми, які містять негативні моменти, тому для маленьких дітей не годяться.

Потрібно враховувати вік дитини, дивитися, на який вік розрахований кожний конкретний мультик. Якщо ми говоримо про 2-3 рочки, нехай це будуть короткі історії з простим сюжетом. Вони повинні бути добрими та повчальними, героями таких історій можуть бути тварини, це можуть бути екранізації знайомих казок.

У 3-4 роки дітям цікавіше мультфільми, в яких є динаміка, активні дії. У 5-6 років дітки починають цікавитися взаємовідносинами героїв мультфільму. Добро і зло в мультфільмах повинні диференціюватися, при цьому зло завжди повинно бути покаране.

— Якщо дитина під час перегляду мультфільму злякалася і заплакала, про що це говорить?

— Треба дивитися, звичайно, що її могло налякати. Страшний персонаж, або різка зміна кольору. Агресивні неприродно яскраві кольори і висока швидкість пересування на екрані — це взагалі не є добре. Був навіть такий випадок в Японії 7 років тому, коли перегляд мультиплікаційного фільму, в якому був показаний яскравий спалах, спровокував у дітей масові напади, подібні епілептичним.

— А чи є однозначно хороші добрі мультики, які психологи рекомендують до перегляду?

— Зараз більшість психологів одним з кращих мультфільмів для дітей вважають «Пригоди Лунтика та його друзів».