Коли моя дочка повертається від батьків чоловіка, вона розмовляє так, як прийнято в тій родині — голосно, з надривом. Мені це дуже не подобається, але критикувати її я не вирішуюся. Чи можна якось звести до мінімуму їх вплив?

Вашу незручність можна зрозуміти. Звичайно, сказати:»Не говори як бабуся» — не дуже коректно. Демонстрація того, що ви активно не схвалюєте стиль життя або спілкування «тієї родини», — не кращий подарунок для дочки.

З іншого боку, мовчазний осуд — теж не вихід. Вона не може не почувати вашого незадоволення, і не знаючи причини, швидше за все, прийме його на свій рахунок.

Спробуйте глянути на справу інакше. Кожний будинок — це свій уклад і свій стиль. Дитина, буваючи у різних будинках знає про життя більше. Переключаючись, вона тренує важливу здатність — бути адекватною.

Поки що для дочки головна людина — це ви. Але незабаром, з дитячого садка, а потім зі школи вона, напевно, почне приносити якісь слова, манери, які не завжди будуть вам по нраву. Давайте вважати, що ця ситуація навчальна — і для вас теж.

Вона дає привід задуматися про те, наскільки вам важливо бути для дочки єдиною моделлю по-ведінки. Навіть якщо ви прагнете бачити в ній свою повну подобу, подумайте, чи буде це краще для неї.

Наслідування іншим членам родини неминуче й до якихось меж навіть бажане.

Подивіться на цю ситуацію як на коштовний ресурс гнучкості: можливо в несимпатичній вам манері охати й ойкати, як свекруха, ви побачите знак того, що дитина нормально засвоює досвід.

Для початку, постарайтеся скинути власне напруження й агресію, не фіксуйте увагу на тому, що цей вплив вас зачіпає.

Кращий спосіб допомогти дочці природно периключитися на вашу «хвилю» — це почати щось робити разом з нею: пограти, почитати. І тоді, вона швидко пристосується в інтонацію, ритм, манеру, які прийняті у вашому з нею спілкуванні.

Автор: психотерапевт Катерина Михайлова

Джерело: www.psychologies.ru

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована