Читать статью на русском языке

Згідно із прадавніми Ведами існує 4 способи виховання дітей.

Перший спосіб — це виховання в доброті. Таке виховання можливе тоді, коли батьки співпрацюють зі своїми дітьми. Співробітництво — саме по собі доброта.

Воно можливо тоді, коли батьки розуміють, що перед ними не просто дитина, яка була зачата і виношена з їхньою допомогою й тепер є їхнім власним фізіологічним продовженням, а дитина — особистість, людина, яка з самого народження має свій характер.

Згідно з Ведами, батькам, насамперед , слід знати, що людина, у результаті численних минулих життів одержує певний тип характеру, який дуже складно змінити.

Дитина народжена для того, щоб, у результаті, існувати незалежно від нас. Ця особистість багато життів до цього існувала й буде існувати ще багато життів без нас, або з іншими людьми.

Отож , співробітництво можливо, якщо батьки мислять глибоко й розуміють, що навіть якщо діти зовні дуже схожі на нас — ми не повинні вважати їх своєю копією або продовженням. Правильні взаємини — чуйне й ненав’язливе спілкування. Дитина при цьому визнає авторитет батьків, поважає їх і схильна прислухатися до батьківської думки або діяти за порадою.

Другий спосіб — виховання в страсті. Виховання по типу, якщо ти будеш хорошим, то буде тобі все, що захочеш. А будеш поганим — нічого не одержиш. Це виховання з позиції матеріальної зацікавленості.

Виховання в страсті виникає, якщо батьки щиро вважають, що зацікавивши дитину матеріально, ми одержимо віддачу в яких-небудь процесах і від нього самого. У цілому, така концепція відносин походить із небажання спілкування, контакту з людиною. Головний акцент у таких взаєминах — одержати який-небудь результат.

Особистість дитини в цьому випадку рідко цікавить батька або матір, їх цікавить його поведінка й результативність від чинених їм дій. В основному для того, щоб зберегти свою зону комфорту.

Простий приклад — виконання домашнього завдання. Як стимулювати дитину до самостійного виконання? Є кілька варіантів: зацікавити й пообіцяти нагороду. Виховання в страсті, передбачає нагороду за виконання: зробиш — одержиш.

Третій — виховання в неуцтві. Неуцтвом Веди вважають насильство над особистістю й фізичне насильство, а також баловство. Виховання в неуцтві виникає, якщо батьки вважають, що особистість можна пригнітити.

Сама концепція, що включає насильство над особистістю — неуцтво. Звичайно батьки, що використовують даний метод міркують, приблизно, у такий спосіб: «Ти моя дитина й будеш робити те, що я скажу. Навіть якщо мені доведеться скористатися фізичною або моральною силою».

На жаль обранці такого методу виховання просто не розуміють духовної природи живої істоти. Будь-яка дитина — самостійна особистість, яка перебуває в тій або іншій родині як складова декількох поколінь. І в батьків існують зобов’язання стосовно дитини. Як говорять Веди, батько, що не виконав зобов’язання, у наступному житті буде поставлений в ту ситуацію, в яку він поставив свою дитину.

Людині дуже важливо звертати увагу на те, як вона поводиться з людьми, що залежать від нього.

І четвертий тип — безособисте виховання. Це тоді, коли батьки, попросту, не звертають увагу на свою дитину. Немов би, нехай живе, як живеться. Усі діти проходять складні шляхи, палять і п’ють у певному віці — нічого страшного. У результаті, батьки й дитина відчужені один від одного.

Останні три типи — способи неправильного виховання.

Найчастіше , вони виникають тоді, коли батьки вважають дитину своєю власністю. Якщо батько так вважає — виховати вірно він не зможе. Неправильне его дитини, у кожному разі, буде автоматично протестувати проти волі батьків.

Всi статтi про ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

Оставить комментарий

Adblock
detector