Особисте життя вашої дитини.

Проблема: ви хочете знати все.

Чи ви випадково не плутаєте поняття довіри і надмірної близькості? Дорослі можуть жити нарозхрист — в сім’ї ні в кого немає секретів або бути занадто нав’язливими: «Я завжди поруч, я все про тебе знаю», але результат буде один: недостатня повага до права кожного на особистий простір.

Надмірна відвертість між батьками і дітьми, інтимні стосунки пари, які бачать діти, відсутність стриманості в емоціях або тілесних контактах …

У всіх цих випадках захоплення батьками особистого простору дитини негативно впливає на неї: виникають труднощі у набутті автономії, емоційні або сексуальні проблеми, зменшується впевненість в собі.

Порада: знайдіть вірну дистанцію. Головне — поважати особистий простір кожного, тобто визнати, що сім’я складається з окремих, несхожих особистостей. Повага до дитини починається з пояснення їй того, що вона є господарем власного тіла. Необхідно також, щоб дитина мала власну територію, мала право на секрети, мала вибирати собі одяг …

Їй також повністю належать її ідеї, емоції і почуття. У неї є право висловлювати їх або тримати при собі. Вірна дистанція у відносинах з дитиною передбачає, що ви повинні відмовитися від думки все про неї знати. І проявляти стриманість, не демонструючи їй все своє доросле життя «без купюр».

Запитайте себе:

• Закриваєте ви двері в спальню? Якщо так, то стукають чи діти, перш ніж увійти?
• Ви дозволяєте брати ваші речі, папір, ножиці або інші товари? Чи завжди дитина повертає їх на місце?
• Чи вважаєте ви, що в «хорошій сім’ї» потрібно завжди і все робити разом?
• З тих пір, як у вас з’явилися діти, ви вже їздили куди-небудь без них? На скільки часу і як часто ви їдете? Ваша пара і ви особисто зуміли скористатися цією паузою в будні, чи тривога і почуття вини були занадто сильні?