Якщо гра — це основна ведуча діяльність дитини, то наскільки важливо батькам вибирати форму гри (активна, з біганиною і криками, наприклад, чи спокійна, з учасниками у вигляді ляльок або солдатиків), або треба довіряти дитині і грати з нею в те, що хоче вона?

Чи залежить це від темпераменту дитини або ж форма ігор, навпаки, формує темперамент?

Питання дуже важливе. Ключове слово тут — дитина сама вибирає, у що грати. Дорослі часто вирішують за дітей, що потрібно робити, і гра — це єдина можливість самому розставити правила. Не треба вибирати для неї форму гри, її вибирає дитина.

Іноді ви пропонуєте, давай зіграємо у волейбол або у футбол або ще в щось — це чудово, тому що ви пропонуєте співробітництво і це спілкування в момент гри. Але в більшості випадків ви повинні розуміти, що дитина сама формує режим свого дня і сама повинна обирати гру, в яку буде грати.

Чи то солдатики, чи то ляльки, чи то машинки, чи то конструктор. Дитина грає 24 години на добу. Все, що вона робить — це гра. Те як вона мислить, те, як вона уявляє собі події.

Довіряйте дитині і приєднуйтесь до того, у що вона грає. Іноді ініціюйте гру, але зовсім трохи. Тому що ви — батьки і не зможете зовсім стояти осторонь, але також ви можете таким способом навчити дитину чомусь новому.

Наприклад, дитина ніколи не грала у волейбол, і ви можете запропонувати їй зіграти в цю гру, показати правила і навчити грі. У всьому іншому довіряйте дитині і не заважайте грати.

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована