Виховання дитини. Основна проблема самотніх батьків.

Перебільшені вимоги — постійна проблема для батьків, які виховують дитину самі.

Їм завжди здається, що потрібно зробити набагато більше, ніж їм це під силу. Прагнучи робити більше і краще, вони ризикують виснажити свою енергію до такого ступеня, що неминучим результатом є стрес.

Стрес може бути і корисний і небезпечний. Його позитивна сторона в тому, що він може служити рятівної реакцією, дозволяючи людям впоратися з тим, з чим у звичайних умовах впоратися було б неможливо. Негативна ж сторона стресу полягає в тому, що він може загрожувати здоров’ю людини, змусивши його крім волі діяти руйнівно по відношенню до оточуючих і самого себе.

Батьки повинні вміти попереджати стрес, захищаючи від його негативних наслідків себе та дітей.

Розглянемо, як виникає стрес. Для виконання кожної вимоги, які ставить до людини навколишній світ і вона сама, витрачається певна кількість енергії. Енергія — потенціал людської діяльності, і потенціал цей обмежений. Люди не володіють нескінченною кількістю цього безцінного життєвого ресурсу.

Якщо вимоги, які стоять перед самотніми батьками, відповідають їх енергетичному запасові, вони відчувають себе в нормі. Якщо ж вимоги завищені, їх стан різко погіршується. Можливість виникнення стресу збільшується, коли людина намагається відповісти на два загрозливі питання: «Чи можу я виконати цю надмірну вимогу? А якщо ні, що трапиться?

У результаті батьки зіштовхуються з «особистою енергетичною кризою.

Прагнучи задовольнити надмірні вимоги, вони примушують себе виробляти аварійну енергію. Мобілізуючи силу волі, а також у більшості випадків вдаючись до допомоги хімії (цукор, кофеїн або інші стимулятори), щоб примусити себе до дії вони вирішують піддати свою життєву систему стресу.

Наприклад, повернувшись додому і зіткнувшись з раптово виниклою в дитини гострою потребою в чомусь, втомлена мати не дозволяє собі розслабитися. Замість відпочинку, збуджена рішучістю, вона стимулює себе чашкою кави і солодкою цукеркою і кидається на пошуки по всьому місту якогось підручника, про який дитина тільки згадала і який завтра буде потрібно на уроці.

Так довгий робочий день перетікає в довгий вечір контролювання за виконанням домашнього завдання.

Наступного ранку в офісі ця мама зіткнеться з новим завданням, і це вимагатиме від неї новою — подвійний порції енергії, тому що вона вже відчуває себе змученою після попереднього вечора.

Але що станеться, якщо стрес стане постійним, а не випадковим? Тоді, швидше за все, і розплата стане набагато більш серйозною. З часом ціна буде зростати, тому що наслідки тривалого стресу накопичуються, один рівень змінюється іншим.

• Стрес на першому рівні відчувається як втома. «Я постійно відчуваю себе старою руїною».

• На другому рівні до втоми додається біль. «У мене болить те і те, я відчуваю себе погано».

• На третьому рівні стресу з’являється ще і спустошеність. «Мені все рівно «.

• А на четвертому рівні стресу настає повний занепад сил. «Я просто не можу змусити себе».

Людина, яка страждає від хронічного стресу, не тільки швидко виходить з ладу, а й впливає своєю поведінкою на оточуючих. Діти відчувають вплив стресу, в якому перебуває мати. Втома може зробити самотню матір занадто критично налаштованою…