Виховання дитини. Зміни настрою Вашої дитини.

«Останнім часом, у зв’язку зі зміненим графіком роботи, я маю можливість більше проводити часу зі своєю дитиною і спостерігати за нею під час гри і занять.

Мене турбує те, що іноді, протягом дня в настрої сина можуть відбуватися дуже різкі зміни — від надто яскравого прояву захвату до псування своїх речей і навколишніх предметів у стані гніву.

У такі моменти мені хочеться схопити його за плечі, гарненько труснути і криком змусити заспокоїтися. Я себе ледве стримую. Іноді, після таких бурхливих проявів емоцій, може послідувати тривале мовчання, як би заглиблення дитини в себе. Розкажіть про таку поведінку дітей і про те, як мені реагувати на подібні сцени».

Причиною перепадів настрою може бути що завгодно, від поганих відносин у сім’ї до стресу.

Перепади настрою — це перехід від упевненості в собі і навіть надмірної веселості до озлобленості на навколишній світ, агресивності та замкнутості, і все це за дуже невеликий проміжок часу. Вони можуть проявлятися розчаруванням і гнівом, можуть призводити до некерованої гіперактивності з істериками, псуванням своїх іграшок чи речей і грюканням дверима. Членам сім’ї, зазвичай дістається найбільше.

У подібних ситуаціях батькам необхідно зберігати спокій, і, перш ніж відреагувати, зробити кілька глибоких вдихів.

Не реагуйте занадто бурхливо, адже в якійсь мірі, діти просто не в змозі себе контролювати. У глибині душі вони дуже сподіваються на те, що, як би ви не лаялися, що б не сказали, все одно їх любите. Тому, по-перше, не зривайтеся на крик і не дозволяйте дитині втягнути себе у сварку.

Нехай дитина покричить, а ви залиште її саму в приміщенні, і підійдіть до неї через хвилин десять, запропонувавши щось попити. Скажіть їй про те, чи розумієте ви її поведінку чи ні, і так само про те, що кричати на інших членів сім’ї та псувати речі — не вихід. Це всіх присутніх засмучує. Запитайте, що саме стало причиною незвичайної поведінки, що розчарувало вашу дитину й схвилювало, чим викликана істерика.

Запропонуйте дитині поговорити і обіцяйте її спокійно вислухати (обов’язково стримайте слово, як би вам не хотілося його порушити). Поясніть, що проблема здасться менш серйозною, якщо вона виговориться кому-небудь з дорослих.

Перепади настрою рано чи пізно пройдуть. Проте, іноді істерика або депресивний стан дитини може бути викликаним більш серйозною причиною. У такому випадку вам знадобиться допомога лікаря. Причина депресії може містити як один, так і декілька факторів. Депресію викликає дисбаланс хімічних речовин у мозку.

Серед дітей різного віку таке явище, на жаль, поширене набагато більше, ніж прийнято вважати.