Одна з пасток в яку часто потрапляють матері — це самовпевненість, пише у своїй книзі «Після трьох уже пізно» Масару Ібука.

Виходячи з найкращих намірів, мати може непомітно стати диктатором, весь час нав’язуючи дитині свою волю. Ця тенденція посилюється від того, що мати веде відокремлений спосіб життя в період догляду за малюком.

Мати не повинна відчувати, що вона одна відповідає за дитину, що все навантаження по догляду за немовлям лежить тільки на ній. І не тільки чоловік повинен допомагати їй, якщо можливо, а й дідусі та бабусі, щоб вона могла брати участь в житті за порогом дому.

Але головне — це весь час вчитися у своєї дитини, щоб не впасти в звичку ставитися до неї зверхньо, виходячи зі своїх власних понять і своїх власних потреб.

«Всі ми родом із дитинства»

Я б навіть сказав, що «дитина — вчитель дорослого». Це відноситься не тільки до дитинства, але і до всього життя. Кожному дорослому є чому повчитися у дитини.

З давніх часів людина прагнула пізнати саму себе. Цьому були присвячені такі науки, як біологія, медицина, психологія. Я не вважаю, що батьки повинні відвідувати курси з біології чи філософії, але і заспокоюватися на досягнутому теж не слід, щоб не втратити об’єктивність при оцінці своєї власної поведінки.

Також важливо об’єктивно оцінювати поведінку і почуття своєї дитини. При такому підході мати буде постійно робити відкриття, які допоможуть їй у вихованні.

Оставить комментарий

Adblock detector