Виховання дитини. Нова модель батьківства.

Батьківство стає неодмінним атрибутом сучасного чоловіка, частиною його життєвого успіху.

Дедалі більше чоловіків відчувають бажання не просто мати дітей, але і спілкуватися з ними, брати участь у їх житті. Молоді батьки вже не соромляться обговорювати свої турботи на роботі, з друзями, в блогах і на форумах. Чи готові ми до нової моделі батьківства?

Жінки: шукають допомоги, співпрацювати не готові

Багато матерів зізнаються, що відчувають змішані почуття, коли чоловік прагне брати активну участь у житті дітей. Часом вони не готові розлучитися зі своєю «монополією» на здійснення контролю та прийнятті важливих рішень, насилу вчаться батьківській співпраці і справжньому партнерству.

Жінки, як і раніше сприймають батьків як безпорадних і невмілих: чоловіка хвалять вже за те, що той привів дитину з прогулянки додому цілими і збереженими — зауважує соціолог Ігор Кон, автор книги «Чоловік у мінливому світі».

Саме матері, як правило, тримають в голові розпорядок дня дітей, все планують і запам’ятовують: коли йти на англійську чи айкідо, хто забирає дитину з садка і до якого дня має бути готове завдання з малювання. Через це вони нерідко переконані, що поводитися з дітьми треба строго певним (і єдино правильним) способом.

Скажімо, мати звикла перед сном гладити сина по спині, а батько хоче покружляти з ним в обнімку по кімнаті. Батьківський спосіб укладання чудово діє, але мати все одно наполягає на своєму.

Однак ситуація змінюється: жінки молодше 35 років більше схильні довіряти чоловікам батьківські обов’язки, ніж жінки старшого віку, чиї власні батьки мало брали участь у сімейних турботах. До того ж, молоді мами найчастіше самостверджуються в професії і тому не бояться поступитися чоловікові позиції у сім’ї.

Суспільство: суперечливе послання

Сучасне суспільство, декларуючи важливість присутності батька в сім’ї та його ролі у вихованні дітей, на ділі повсюдно показує, що не сприймає батьків всерйоз. Батькам неохоче надають відпустку по догляду за дитиною, керівники підприємств не готові до того, що чоловік не ходить на роботу, коли діти хворіють, на батьківських зборах переважна більшість — матері, і навіть лікар у поліклініці, бачачи, що дитина прийшла з татом, просить передати мамі всі призначення.

«Ототожнення батьківства з материнством в якійсь мірі зберігається в російській свідомості і понині», — вважає Ігор Кон. Іншими словами, хороший батько все одно залишається в очах суспільства помічником мами, мамою номер два, за визначенням неповноцінним.

Гормональний процес

У чоловіків, що недавно стали батьками або чекають первістка, підвищується рівень «жіночих» гормонів — пролактина, що викликає у жінок лактацію і кортизолу, який бере участь у формуванні материнського інстинкту — і знижується рівень чоловічого гормону тестостерону.

Після народження дитини у батьків підвищується вироблення окситоцину — гормону довіри й вірності. Однак ці зміни спостерігаються тільки в тому випадку, якщо батьки перебувають поруч зі своїми дітьми.

Чоловіки: бути батьком, залишаючись собою

У різних країнах з’являються книги для батьків і книги батьків про власний досвід. Чоловіки підходять до цього предмета з позицій дослідників-антропологів, трохи відсторонено вивчають чужу культуру і природу такого явища, як діти та їх виховання.

При цьому батьки з іронією ставляться до себе в цій ролі і не розраховують опанувати нею досконало. У них багато сумнівів у своїй компетентності, але мало почуття провини. Психологи ж схильні вважати, що батьківський статус для чоловіка не менш важливий, ніж для жінки. А перетворення в батька — одна з центральних завдань розвитку особистості дорослого чоловіка і одночасно критерій її зрілості.

Рухаючись до «нового батьківства», важливо не втратити якусь чоловічу складову, необхідну дітям. Батьківські методи виховання орієнтовані насамперед на те, щоб навчити дитину жити в суспільстві. Добре, якщо батько в перші роки ростить маленьку дитину (хоча це і не властиво чоловікам від природи), але його роль стає все більш важливою у міру дорослішання дітей.

атько як модель чоловічої поведінки, батьківські гри (більш ризиковані і стимулюючі), раціональний погляд, просто його фізична доступність необхідні для розвитку дитини. Втім, на думку Ігоря Кона, «і чоловіки, і жінки виконують різні ролі в різних ситуаціях».

Адже не тільки дітям потрібні люблячі, зацікавлені, близькі їм батьки, а й чоловікам потрібні діти: щоб надати новий сенс власного життя, щоб дивуватися і радіти, бачачи, як вони ростуть, нарешті, щоб долучитися до їх особливого способу мислити і сильних почуттів, яких дорослим деколи дуже бракує …