А чи виросте з пуп`янка дерево або з бутона прекрасна квітка, залежить від того, які умови ви створите для цього і як будете доглядати за своїми підопічними.

На думку Масару Ібука, у розвитку дитини освіта і середовище відіграють більшу роль, ніж спадковість.

У Японії проводився цілий ряд експериментів з близнюками, яких з самого народження виховували в різних сім’ях. Дослідження показали, що навіть близнюки, якщо вони ростуть в різних умовах і виховуються різними людьми, будуть дуже відрізнятися один від одного і за характером, і за здібностями.

Питання в тому, яка освіта і середовище найкраще розвивають потенційні здібності дитини. Відповіддю на нього є результати, отримані вченими, які проводили різноманітні дослідження в різних ситуаціях і різними методами.

Крім того, є чимало прикладів, як батьки, не задоволені шкільною освітою, пробували навчати дітей самі. До того ж є результати експериментів, проведених на собаках і мавпах, і ці результати теж говорять самі за себе. Тепер мені б хотілося обговорити деякі з цих експериментів.

Дитина, народжена від батька-вченого, не обов’язково стане вченою.

Часто мами говорять: « Мій син пішов в батька, у нього зовсім немає музичного слуху» або «Мій чоловік — письменник, тому наша дитина пише гарні твори».

Звичайно, як говорить прислів’я, «яблуко від яблуні недалеко падає», або, як кажуть у Японії, «з цибулини не виросте троянда». Дійсно, бувають випадки, коли син вченого стає вченим, а син торговця — торговцем. Але ці випадки не означають, проте, що дані професійні якості були передані дітям з генами.

З моменту народження їх, напевно, виховували в такій обстановці, яка вселяла їм, що вони повинні продовжувати справу батьків. Навколишнє середовище, яке створили батьки, стає середовищем дитини. Вона розвиває його здібності до професії батька, пробуджуючи інтерес до цієї професії.

Якщо б походження було визначальним чинником у формуванні здібностей, то тоді діти покоління за поколінням успадковували б професії батьків. Але життя набагато цікавіше, і не так вже й рідкісні випадки, коли дитина вченого стає скрипалем, а лікаря — письменником.

Досить просто подивитися на людей, поруч з якими ви живете, щоб побачити, що дитина талановитих батьків не обов’язково талановита. Світ презирливо називає дитину «негідною свого батька», хоча можна сказати, що дитина не відповідає за те, ким вона стала, так як саме середовище її дитинства зробило її «недостойною».

І навпаки, дитина, народжена від ледаря й п’яниці, може стати прекрасним інженером або художником. Саме завдяки навколишньому середовищу і життєвому досвіду діти, такі однакові при народженні, виростають з різними здібностями і характерами.

Іншими словами, професія і здібності батьків не мають прямого впливу на формування здібностей і характер дитини. Можна тільки сказати, що причина того, що син лікаря стає лікарем, у тому, що він виховується в атмосфері лікарських запахів, людей у білих халатах і пацієнтів.

Всi статтi про ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована