Виховання дитини. Психопортрет середньої дитини в сім`ї.

Бути середущим нелегко! З одного боку, старший дивиться на нього косо, тому що він позбавив його почесної ролі єдиної дитини.

З іншого боку, він сам недолюблює третю дитину, тому що та позбавила його статусу молодшого. У результаті буря суперечливих почуттів і труднощі з визначенням свого статусу в сім’ї.

Середня дитина не має можливості знайти роль лідера, яку бере на себе зазвичай первісток, а й роль опікуваного прийняти не встигає. При цьому вона відчує, що попит з неї значно менший, ніж з первістка, і це буде виховувати її спокій. Але в цей же час вона явно відчуває дефіцит уваги.
Такий малюк мусить постійно змагатися як з більш сильним і вмілим старшим, так і з безпорадним молодшим. Ймовірно, багато досягнень середньої дитини ви просто не помічаєте? Адже те «нове», що робить друга дитина, батьки вже «проходили» з першим, тому вони не так емоційно на це реагують.

Психологічний портрет

Плюси. Ваша середня дитина, швидше за все, виявиться комунікабельною, знаходячи увагу серед друзів-ровесників. Можливо, вона займе положення миротворця у відносинах первістка і молодшої дитини, а це розвине її вміння домовлятися.

Зазвичай цим малюкам властиві податливість, гнучкість, дипломатичність, товариськість. З дитинства середня дитина змушена домовлятися з різними людьми, і це йде їй на користь, вчить ладити з усіма, бути доброзичливою, тактовною і не дуже напористою.

Мінуси. Позбавлена привілеїв і того й іншого, вона з дитинства звикається з несправедливістю життя, а це часом призводить до виникнення заниженої самооцінки.

Прагнення бути схожою то на старшого, то на молодшого викликає серйозні труднощі у самовизначенні. У результаті в зрілому віці середні діти менш здатні виявляти ініціативу й менше за інших зацікавлені в досягненні успіху.

Направити в потрібне русло

Багато порушень у поведінці середніх дітей усуваються аж ніяк не припиненням їх витівок і зухвалостей, а відшкодуванням дефіциту уваги з боку батьків.

Головний ключ до успіху середньої дитини — компетентність у щось особливе. Запишіть дитину на уроки гри на гітарі, познайомте її з технікою орігамі і навчіть майструвати цікаві іграшки, допоможіть їй знайти себе в моделюванні або захопитися радіокерованої технікою. Нехай у неї не буде конкурентів у цій справі, тоді вона знайде упевненість в собі і повагу в колі братів і сестер.

Не варто балувати молодшу дитину тільки тому, що вона «така маленька»: світ не буде робити їй поблажок з цього приводу. Вона повинна вчитися бути незалежною і самостійною.

Здавалося б, друге місце, яке середній малюк займає в сім’ї, не дозволяє йому розраховувати на якісь переваги перед своїми братами та сестрами, він не є ні самим молодшим з його безпорадністю, ні самим старшим з його відносною самостійністю.

Але ви можете допомогти дитині, використовуючи «рухливий альянс». Зі старшим його зблизить якась важлива спільна діяльність, наприклад похід в кіно. Іноді дозволяйте їй бути «маленькою», нехай подивиться мультфільм разом з молодшою. Покажіть їй, що вона, навпаки, має можливість скористатися перевагами обох вікових груп. Ще простіше тим батькам, у яких в родині різностатеві діти.

У такому разі статус «середньої дитини» може бути замінений на статус «старшого з братів» або «молодшої із сестер». Тоді середній дитині буде легше сприймати своє становище в сім’ї, а батькам визначати частку її переваги серед дітей.

Одностатеві діти

Перед різностатевими дітьми стоять принципово різні завдання, а коли ділити нічого, то й дружити легше. У одностатевих одні життєві завдання, і вам залишається тільки спробувати допомогти знайти кожній дитині своє захоплення, свою нішу, в якій буде успішна тільки вона одна.

У міру дорослішання дітей все більше відрізняються і їхні інтереси, тому не потрібно боятися записувати їх у різні гуртки, щоб кожен розвивався у своєму напрямку. Їм не доведеться змагатися, тому що видатні здібності одного не зможуть впливати на потенціал іншого.

Кожен з них засвоїть: те, що робить (або не робить) брат чи сестра, не має ніякого відношення до того, чим може займатися власне він.