Читати статтю українською мовою

Домашня робота і догляд за дітьми традиційно вважаються жіночою справою. І скільки б жінки не говорили про рівноправ’я, в умах багатьох чоловіків така установка сидить з дитинства і нікуди зникати не збирається.

Вони (нині виросли хлопчики) бачили, як нерівно розподілялися обов’язки в їх рідній сім’ї, і вільно-мимоволі переносять тепер цю схему на свою власну.

Тут допоможуть розумні і по-жіночому тактовні дії жінки. Можна дати зрозуміти коханій людині, що спілкування з дитиною важливо, перш за все, для самого чоловіка і для дитини. Адже в перший рік життя малюка формується прихильність — дуже глибоке почуття, на рівні інстинктивного. І «прив’язується» він до того чоловіка, який піклується про нього, задовольняє його базові потреби. А які потреби у немовляти? У безпеці, у спілкуванні, в інформації. Простіше кажучи, малюк найбільше прив’язується до людей які:

Доглядають за ним,

З ним грають,

Допомагають пізнавати світ.

Сам факт генетичного батьківства не справляє на немовлят особливого враження.

А щоб таку новину він сприйняв всерйоз (і обміркував, і висновки зробив), краще, якщо ці відомості потраплять до нього начебто самі. Ну а завдання дружини — постаратися, щоб вони прийшли. В Інтернеті, по асьці, в «випадково» забутій книзі, почутій розмові (з подругою на кухні, «не знаючи», що в сусідній кімнаті двері навстіж).

Нехай тато знає: майбутнє їхніх відносин з дитиною закладається зараз. Виробилася у дитини прихильність — тоді вона завжди (завжди!) буде любити, цінувати і поважати свого тата. І вважати його самою-самою, найрозумнішою, найкращою, найбільш авторитетною людиною. Він буде йому довіряти, а значить, прощати зриви, непорозуміння і помилки.

Автори: Зоряна і Ніна Некрасови

Оставить комментарий