Прогулянка на дитячому майданчику — вихід «у світ» для малюка, простір якого обмежений тісним світом рідних і близьких.

На майданчику, в пісочниці батьки нерідко з подивом виявляють, наскільки змінюється поведінка дитини, коли вона потрапляє в дитячий колектив.

Виявляються нові риси, слабкі і сильні сторони характеру малюка, майже непомітні в сімейному колі. Нерідко мами бувають вражені: галасливі, пустотливі і товариські діти раптом стають боязкими і тихими.

«Вдома Міша базікає не замовкаючи, — розповідає Тетяна, мама 3-річного Михайла. — Любить галасливі, рухливі ігри, вечорами обожнює поборотися, граючи з чоловіком.

У родині в нас панують веселощі, жарти, сміх, часто бувають гості, сусіди, друзі. З близькими Міша контактує без сорому. Але побачивши незнайомця, навіть малюка-ровесника, відразу замикається. У пісочниці довго стоїть нерухомо, мовчки спостерігаючи за іншими дітьми, соромливо посміхаючись і не наважуючись заговорити».

Як тільки ви перестанете переживати з приводу того, що малюк погано їсть, і відмовитеся від звички умовляти його з`їсти ще ложечку, його апетит поліпшиться. Батьки розгублені. Мамі невтямки: звідки береться сором’язливість? Особливо якщо вдома вільна, легка атмосфера.

Проте дитина може бути сором’язливою від природи, розкриваючись лише у звичній, дружній обстановці. До того ж у певному віці, близько 1-1,5 року, діти поділяють оточуючих на «своїх» і «чужих». «Чужинців» малюки бояться, соромляться, можуть ховати обличчя, не відповідати на питання, гарчати або хмуритися у відповідь.

Дітям потрібен час для адаптації до нової людини, і терміни індивідуальні: одна дитина звикне до незнайомця через годину, а іншій потрібна не одна зустріч. З віком подібний страх пройде, а завдання мами — допомогти малюкові, навчити правильно знайомитися, морально «підготуватися» до зустрічі з новими людьми.

Для цього можна читати казки про дружбу, знайомства, програвати сценки з ляльками і, зрозуміло, на власному прикладі демонструвати крихті доброзичливість і товариськість: заговорювати з іншими батьками і дітьми на майданчику, зав’язувати знайомства, підтримувати бесіду.

Якщо мама помітить, що на якомусь святі чи в гостях дитина соромиться, боїться підійти до дітей, не треба умовляти, корити або соромити малюка. Варто підвести його до дитячої компанії, запитати імена дітей, голосно вимовити ім’я дитини та затіяти спільну гру.

І навіть якщо малюк затнеться і залишиться стояти осторонь, спостерігаючи за подіями, він буде вбирати навички спілкування, вчитися заводити розмову — і через деякий час сам захоче познайомитися і пограти.

Оставить комментарий