Читать статью на русском языке

Спілкування батьків і підлітка часто перетворюється на розмову глухих.

Дитина прагне до самостійності, намагається утвердити себе, відстояти свою думку. Дорослі ж будь-яку ціну намагаються збе­регти свій авторитет.

Цей важкий вік психоаналітик Франсуаза Дольто (Francoise Dolto) називала «стадією омара». Скинути один панцир і не встигнувши наростити інший, підліток виявляється беззахисним.

Він кидається, обороняється й намагається самоствердитися … че­рез протистояння дорослим.

Підлітковий вік — час радикальних змін: змінюєть- ся зовнішність, пробуджується сексуальність, виникають нові відчуття, почуття…

Руйнуються внутрішні бар’єри, але й з’являються нові комплекси.

І поки не вляжуться страхи, пов’язані з цими змінами, підліток бу­де шукати себе. Незважаючи на ризик саморуйнування, а то й са­мознищення.

У цьому шаленому прагненні діти «натикаються» на думку і автори­тет батьків.

Все, що відбувається з підлітками, парадок- сально. Вони жадають самостійності, але бояться невідомості. Вони досліджують межі до­зволеного, але відмовляються їх визнавати.

Щоб навчитися будувати нові відносини з іншими людьми, підлітку потрібно відокремитися від батьків.

Яким потрібні і твердість, і … гнучкість: адже, налетівши на стіну, підліток тут же відскакує від неї, а зіткнувшись з перешкодою, на­приклад, з піску, пригальмовує, втрачаючи стрімкість і некерованість.

Крім того, багатьом сучасним батькам не вистачає впевненості в собі. Труднощі, які переживає дитина, розхитують їх самоповагу.

Вони нерідко бояться підлітка, але ще більше бояться самих себе, свого безсилля.

Відчуваючи їх розгубленість, підліток втрачає до них довіру і атакує їх, хоча й переживає почуття провини за те, що веде себе по відношенню до них агресивно.

Оставить комментарий

Adblock detector