Читать статью на русском языке

«Моя дитина мене б’є». Дивно чути таке, ко- ли мова йде про чарівного дворічного кара- пуза.

Важко уявити, що маленька дитина здатна те- роризувати всю сім’ю, постійно кривдити дітей у дворі і на дитячому майданчику. Що з нею відбу- вається?

Коли ваш малюк вперше вдарив вас, вислов- люючи своє невдово­лення, ви не звернули на це увагу. Але потім він з приводу став бити вас і дітей в яслах і у дворі.

Ви не знаєте, як до цього ставитися? Чи потрібно дозволяти дитині зганяти гнів на вас, споді- ваючись, що вона охолоне і заспокоїться, чи можна шльопнути її у відповідь або буде досить регулярних ви­ховних бесід?

Перш за все потрібно зрозуміти, що «рухає» дитиною, коли вона проявляє себе подібним чином. Особливості віку, нервової систе­ми, вихо- вання, сімейної обставини?

Також важливо відповісти на запитання, які почуття висловлює ди­тина за допомогою фізичної агресії і руйнівних дій. Як правило, ди­тина вперше виявляє агресію у відповідь на батьківські за- борони й обмеження. З одного боку, така реакція цілком зрозуміла і при­родна.

Маленька дитина не може з розумінням пос- тавитися до ситуації, в якій деякі її потреби не задовольняються, наприклад, з міркувань безпе- ки, або задовольняються з відстрочкою: «Тато не може за­раз з тобою пограти, він вечеряє, почекай трошки».

Маля поки знаходиться у владі своїх бажань і лише з віком на­вчиться терпіти, чекати чи від- мовлятися від чогось. У дитини немає «відстані» між емоцією та її виразом, вона не може, як дорос­лий, пережити її всередині себе. І ваше завдання не в тому, щоб переконати дитину, що злитися погано, а в тому, щоб навчити її ви­словлювати гнів у прийнятній, безпечній для оточуючих формі.

Встановіть кордон

Не применшуйте значимість того, що відбувається, кажучи, що «він б’є не боляче», і не заспокоюйте себе тим, що «у нього такий ха­рактер».

У відповідь на спробу вдарити вас твердо ска- жіть: «Ні! Батьків би­ти не можна — це правило!» Чим раніше ви встановите кордони та правила, тим менше приводів буде у дитини перевіряти вас на міцність. Тут необхідна послідовність: не слід один і той же вчинок дитини оцінювати по-різному, за- лежно від свого настрою.

Система обмежень і заборон повинна бути чіткою і стабільною, від цього залежить стабільність внут- рішнього життя дитини. У міру дорослішання малю- ка вимоги треба переглядати і за необхідності модифікувати, щоб не виникало протиріччя між но- вими можливостя­ми дитини і колишніми обмеже- ннями.

Адже обмеження проявів самостійності та ініці- ативи також може по­служити ґрунтом для ви- никнення у дитини агресивної поведінки.

Необхідно не тільки припиняти агресивну пове- дінку дитини, а й на­магатися зрозуміти, чому саме вона була викликана. Тоді буде простіше запо- бігти.

Силою на силу

Не робіть ще й іншої помилки: не давайте дитині відсіч. Тим самим ви «легалізуєте» прояви фізичної агресії в сім’ї. Емоційна стійкість дитини залежить і від того, наскільки батьки вміють володіти со­бою, керувати власним гнівом.

У вашій владі вплинути на те, як дитина засвоїть навички адекват­ного вираження почуттів. Якщо вам властиво відповідати на агресію свого чада гнівною спалахом, то велика вірогідність, що дитина скопіює таку форму поведінки і буде надалі застосовувати її і за межами сім’ї, в спіл- куванні з дітьми та дорослими.

Найчастіше дитина переносить свій досвід за межі родини, і тоді від нього дістається дітям в яслах і на дитячому майданчику. Але іноді спокійна, «домашня» дитина несподівано стає войовничою, потрапляючи в дитяче середовище.

Якими б не були причини такої поведінки, дитину потрібно зупини­ти і суворо пояснити, що так ро- бити не можна. Спробуйте зрозуміти, що рухає вашою дитиною. Іноді діти поводяться воро­же, якщо відчувають свою безпорадність і некомпе- тентність у спілкуванні з однолітками.

У цьому випадку, замість того щоб нескінченно лаяти малюка за бійки, навчіть його знайомитися, організовувати ігри, поясніть, які існують правила спілкування.

Важливе завдання всіх батьків — навчити свою дитину висловлюва­ти негативні емоції в прий- нятній і безпечній для оточуючих формі.

Оставить комментарий