Читать статью на русском языке

Мені час­то ду­же хо­четь­ся при­го­лу­би­ти мо­го шестирічного си­на.
По­три­ма­ти йо­го на ру­ках, обійняти, поцілувати … Але на­вко­ло
го­во­рять, що «телячі ніжності» мо­жуть зіпсувати хлоп­чи­ка.

Бать­ки шестирічної ди­ти­ни час­то не­на­че уни­ка­ють та­ких дотиків.
Ще два-три ро­ки то­му во­ни лю­би­ли «по­му­ту­зи­ти» ма­лю­ка,
поцілувати, обійняти, при­тис­ну­ти до се­бе… А те­пер він підріс,
пе­ре­став бу­ти та­ким зво­ру­ш­ли­вим, та й на­вко­ло го­во­рять
«Ні-ні! За­над­то роз­бе­щиш!»

Але цей фізичний кон­такт дитині
необхідний. І мо­ва не йде про обов’язкові поцілунки і палкі обійми.
Прос­то будь-який фізичний кон­такт: до­торк­ну­ти­ся до ру­ки, обійняти
за плечі, по­гла­ди­ти по голові, по­шар­па­ти во­лос­ся,
по­ди­ви­ти­ся один од­но­му в очі … Ди­ти­на, яку щед­ро
об­да­ро­ву­ють про­ява­ми ніжності, ма­ти­ме ви­со­ку самооцінку,
ко­рис­ту­ва­ти­меть­ся симпатією навколишніх і відчу- ватиме се­бе
впев­не­но з іншими людь­ми. Радість від лас­ка­во­го по­гля­ду і
фізичного кон­так­ту ма­люк про­не­се че­рез усе своє до­рос­ле жит­тя.

Ган­на Крав­цо­ва

Оставить комментарий

Adblock detector