Читать статью на русском языке

Іноді ми зустрічаємо дуже рухливих дітей, дії і настрій яких щохви­лини змінюються, як і бажання.

Вони надто примхливі, поводяться асоціально, б’ють батьків, плю­ються, вимагають негайної уваги до себе, легко влаштовують істерику. Дуже часто така поведінка має діагноз — гіпердина- мічний синдром.

Якщо в сім’ї є дитина з таким діагнозом, то всім іншим членам сім’ї вдається розслабитися тільки після засинання малюка. Це не прості діти, тому що постійно перебувають у зміні напрямку своїх дій. Іноді, причиною виникнення такого діагнозу може послужити шокова травма в дуже ранньому віці.

Травма, що сталася в той період, коли дитина ще не вміла говори­ти, не дає можливості розпитати дитину про те, що її турбує, зате багато про що може розповісти тіло. Як не дивно це звучить, але і у тіла є своя пам’ять. Для таких дітей дуже підходять регулярні відвідування психолога. Лікувальний курс може бути тривалим, але обов’язково регулярним з чітко визначеною частотою відвідин кабінету спеціаліста.

Крім цього, дітям з таким діагнозом дуже важливо дозволяти яко­мога більше рухатися. Поза домою, відповідно до віку, це можуть бути різні спортивні секції з рухомим видом спорту. Підійдуть трену­вання в залі східних єдиноборств, де однією зі складових занять є багаторазове повторення однакових рухів. Це сприяє розвитку у гіперактивних дітей здатності до посидючості.

А в домашніх умовах для них дуже корисно було б наявність неве­ликого спортивного куточка. Одним з позитивних чинників у вихованні таких дітей є чіткий розпорядок дня, якого діти повинні суворо дотримуватися.

У спілкуванні з такими дітьми не рекомендується мовчки терпіти всі їхні витівки. Навпаки: якщо якийсь вчинок дитини вас вивів з себе, то про свої почуття з приводу цих дій потрібно обов’язково сказати. Будьте уважні і не плутайте оцінку вчинків з оцінкою особистості самої дитини. Обов’язково хваліть найменші дитячі до­сягнення і хороші вчинки. Якомога більше спілкуйтеся з такою ди­тиною. Під час бесід обов’язково роз’яснює: що і чому відбувається і що з цього може вийти.

Чим більше сил, уваги і часу ви витратите на таку дитину в ранньо­му віці, тим швидше про поставлений діагноз «гіпердинамічний син­дром» можна буде забути.

Автор: Тетяна Груша


Фото: www.pyrus.com.ua

Оставить комментарий