Виховання дітей. Ну дуже жвава дитина.

Іноді ми зустрічаємо дуже рухливих дітей, дії і настрій яких щохвилини змінюються, як і бажання.

Вони надто примхливі, поводяться асоціально, б’ють батьків, плюються, вимагають негайної уваги до себе, легко влаштовують істерику. Дуже часто така поведінка має діагноз — гіпердина- мічний синдром.

Якщо в сім’ї є дитина з таким діагнозом, то всім іншим членам сім’ї вдається розслабитися тільки після засинання малюка. Це не прості діти, тому що постійно перебувають у зміні напрямку своїх дій. Іноді, причиною виникнення такого діагнозу може послужити шокова травма в дуже ранньому віці.

Травма, що сталася в той період, коли дитина ще не вміла говорити, не дає можливості розпитати дитину про те, що її турбує, зате багато про що може розповісти тіло. Як не дивно це звучить, але і у тіла є своя пам’ять. Для таких дітей дуже підходять регулярні відвідування психолога. Лікувальний курс може бути тривалим, але обов’язково регулярним з чітко визначеною частотою відвідин кабінету спеціаліста.

Крім цього, дітям з таким діагнозом дуже важливо дозволяти якомога більше рухатися. Поза домою, відповідно до віку, це можуть бути різні спортивні секції з рухомим видом спорту. Підійдуть тренування в залі східних єдиноборств, де однією зі складових занять є багаторазове повторення однакових рухів. Це сприяє розвитку у гіперактивних дітей здатності до посидючості.

А в домашніх умовах для них дуже корисно було б наявність невеликого спортивного куточка. Одним з позитивних чинників у вихованні таких дітей є чіткий розпорядок дня, якого діти повинні суворо дотримуватися.

У спілкуванні з такими дітьми не рекомендується мовчки терпіти всі їхні витівки. Навпаки: якщо якийсь вчинок дитини вас вивів з себе, то про свої почуття з приводу цих дій потрібно обов’язково сказати. Будьте уважні і не плутайте оцінку вчинків з оцінкою особистості самої дитини. Обов’язково хваліть найменші дитячі досягнення і хороші вчинки. Якомога більше спілкуйтеся з такою дитиною. Під час бесід обов’язково роз’яснює: що і чому відбувається і що з цього може вийти.

Чим більше сил, уваги і часу ви витратите на таку дитину в ранньому віці, тим швидше про поставлений діагноз «гіпердинамічний синдром» можна буде забути.

Автор: Тетяна Груша

Фото: www.pyrus.com.ua