Читать статью на русском языке

Ко­жен з нас хо­ча б раз у житті відчув по­чут­тя заздрості.

На­прик­лад,
ко­ли ба­чив, що іншому по­щас­ти­ло більше, що у ко­гось є більш
гар­на річ. По­чут­тя до­са­ди, що хтось переміг на зма­ган­нях
по­сту­по­во змінюється не­га­тив­ни­ми дум­ка­ми про пе­ре­мож­ця. У
дітей по­чут­тя заздрості виникає в той період, ко­ли во­ни мо­жуть
пра­виль­но оцінити свої відносини з однолітками і зрозуміти своє
ре­аль­не місце в цих відносинах. Відбувається це за­зви­чай років у
п’ять-шість.

Час­то
мож­на спостерігати та­ку ситуацію, ко­ли діти, які раніше друж­но
гра­ли­ся ра­зом, рап­том об’єднуються про­ти од­но­го з дітей. Са­ме в
цієї ди­ти­ни в ру­ках виявляється яс­кра­ва, кра­си­ва іграшка. Інші
діти ста­ли друж­но го­во­ри­ти, що її іграшка «по­га­на» і
«не­яс­кра­ва». Спра­ва закінчиться тим, що щас­ли­во­го влас­ни­ка
іграшки взагалі вик­лю­ча­ють з гри. Як­що ви помітили у своєї ди­ти­ни
про­яв заздрості, то для по­чат­ку по­ста­рай­те­ся зрозуміти, чо­му
са­ме за­здрить ма­люк.

На­прик­лад, у ко­гось з дітей він
помітив но­ву іграшку або гар­ну річ. Мож­ли­во, дитині прос­то
хо­четь­ся ма­ти та­ку ж іграшку, мо­же, він взагалі дав­но про неї
мріяв. Але мо­же бу­ти й так, що для вашої ди­ти­ни го­лов­ним є
пе­ре­бу­ван­ня в центрі ува­ги, от­ри­ман­ня виз­нан­ня своїх
одноліток.

Малюкові не­склад­но помітити, що ди­ти­на, яка
при­нес­ла іграшку, опи­ни­лася в центрі загальної ува­ги, діти з
за­до­во­лен­ням гра­ють з нею і добре до неї став­лять­ся. Тоді вам
потрібно поспостерігати за своїм ма­лю­ком. Мож­ли­во, у ньо­го є деякі
труднощі в спілкуванні, йо­му не вистачає ува­ги, і він вважає, що як­що
у ньо­го бу­де та­ка іграшка, то ува­га дітей йо­му за­без­пе­че­на. У
цьо­му ви­пад­ку ви повинні до­по­мог­ти дитині.

На­вчи­ти йо­го
спілкуватися і за­вой­о­ву­ва­ти ува­гу іншими спо­со­ба­ми. Частіше
ство­рюй­те малюкові ситуації, де він мо­же спілкуватися з дітьми
різного віку. На­ма­гай­те­ся частіше хва­ли­ти ди­ти­ну, щоб
ство­рю­ва­ти їй по­зи­тив­ну самооцінку.

Ав­тор: Н.В. Чуб

Оставить комментарий