Читать статью на русском языке

Традиційно вважається, що дівчаткам і хлоп­чи­кам слід ку­пу­ва­ти різні іграшки. Але це не зовсім так.

Для
повноцінного роз­вит­ку дівчинці потрібні не тільки ляль­ки, але та­кож
м’ячи­ки і ма­шин­ки. А чо­му б і ні? Жінки дав­но во­дять ма­ши­ни і
роз­роб­ля­ють про­ек­ти цілих міст нарівні з чоловіками.

Все, що ди­ти­на освоює в грі, ста­не в нагоді як хлоп­чи­кам, так і дівчаткам.

Від
при­ро­ди нікуди не вте­чеш, і вже з са­мо­го ранньо­го віку у дітей
починає про­яв­ля­ти­ся ста­те­ва диференціація, все помітнішими ста­ють
відмінності у грі хлопчиків і дівчаток, їх пристрасті до іграшок.

І
от по­сту­по­во кон­струк­то­ри і ма­шин­ки зай­ма­ють ос­нов­не місце в
спальні хлоп­чи­ка, а ляль­ки, меблі та по­суд ста­ють го­лов­ни­ми у
кімнаті дівчинки, яка все частіше починає прий­ма­ти на се­бе різні ролі
(ма­ми, персонажів мультфільмів і т. д.).

Які ляль­ки кращі?

На
дум­ку більшості психологів, для гармонійного і цілісного роз­вит­ку
особистості по­чи­на­ю­чи з ди­тя­чо­го віку кожній дитині потрібні
різноманітні ляль­ки.

Спо­чат­ку це мо­жуть бу­ти не­ва­ляш­ки і
матрь­ош­ки. Ко­ли ва­ша дівчинка тро­хи підросте, мож­на ку­пи­ти їй
ве­ли­ко­го пуп­са, з яким во­на із за­до­во­лен­ням бу­де
пань­ка­ти­ся: ку­па­ти, го­ду­ва­ти, вкла­да­ти спа­ти, ка­та­ти в
колясці.

Після 3 років починається но­вий етап гри, ко­ли
ди­ти­на виступає од­но­час­но і як ре­жи­сер, і як ви­ко­на­вець усіх
ро­лей. У цей час всі іграшки ожи­ва­ють в ру­ках малої.

Во­ни
роз­мов­ля­ють один з од­ним, хо­дять в гості, по­до­ро­жу­ють,
хворіють, оду­жу­ють, б’ють­ся і ми­рять­ся, ра­зом відзначають свя­та,
гра­ють весілля, хо­дять по ма­га­зи­нах. З ма­лень­ки­ми пуп­са­ми
мож­на бу­де по­гра­ти в ди­тя­чий сад або сім’ю.

Для та­ких ігор
більше підходять невеликі іграшки ви­со­тою від 5 до 10 см. Та­ких
ляль­ок зруч­но три­ма­ти в ру­ках, розігрувати з ни­ми цілі спектаклі.
Тро­хи пізніше, ко­ли ди­ти­на вже мо­же прий­ня­ти роль на се­бе,
підійдуть більш великі ляль­ки, близькі дитині за віком.

Їх
зруч­но розчісувати, пе­рев­дя­га­ти, зав’язу­ва­ти бан­ти, вчи­ти і
вчи­ти­ся ра­зом з ни­ми, осво­ю­ю­чи різноманітний життєвий досвід.

Як у до­рос­лих

Маленькі
дівчатка люб­лять гра­ти з ляль­ка­ми в «доч­ки-матері», але Барбі — це
вже не доч­ка. Так са­мо важ­ко уя­ви­ти її по­друж­кою або одноліткою
маленької ди­ти­ни. Ця ляль­ка на відміну від більшості інших імітує не
не­мов­лят, а до­рос­лу жінку.

Без­умов­но, Барбі дозволяє
про­гра­ва­ти ма­су життєвих ситуацій, але при цьо­му дія про­во­дить­ся
вже не над ляль­кою (її спо­ви­ван­ня, го­ду­ван­ня, ку­пан­ня), а від
її імені.

А це вже зовсім інший етап гри. Ляль­ка Барбі у грі
мо­же вис­ту­па­ти не як доч­ка, а як ма­ма. То­му та­ку ляль­ку кра­ще
ку­пу­ва­ти дівчинці вже шкільного віку, яка по­сту­по­во починає
осво­ю­ва­ти­ся в до­рос­ло­му світі.

У віці від 3 до 6-7 років гра є найголовнішим за­нят­тям ди­ти­ни.

Ляль­ко­ве при­лад­дя

У
ляль­ко­во­му господарстві зго­дять­ся різні пред­ме­ти: ван­ноч­ки,
руш­ни­ки, ков­д­ри, постільна білизна, лялькові ліжечка, бу­ди­ноч­ки,
на­бо­ри по­су­ду, одяг; лялькові транспортні за­со­би — ма­ши­ни,
ко­ляс­ки та ін.

Од­нак цих предметів не по­вин­но бу­ти
за­над­то ба­га­то і, що важ­ли­во, не всі з них ма­ють бу­ти точ­ни­ми
ма­лень­ки­ми копіями справжніх. В іншому ви­пад­ку гра пе­ретво­рить­ся
у зви­чай­ну маніпуляцію з пред­ме­та­ми, що не до­зво­лить
роз­ви­ва­ти уя­ву ди­ти­ни.

Ад­же чим досконаліша іграшка, тим
мен­ше во­на залишає прос­то­ру для творчості. Так що по­ряд з
но­во­мод­ни­ми ко­ляс­ка­ми, прас­ка­ми і праль­ни­ми ма­шин­ка­ми, так
схо­жи­ми на «мамині», дівчинці вар­то ку­пи­ти набір де­рев’яно­го
по­су­ду, з яким мож­на бу­де не тільки гра­ти, але і
роз­фар­бо­ву­ва­ти йо­го за своїм ба­жан­ням.

Од­на з
найпривабливіших іграшок як для хлопчиків, так і для дівчаток —
ляль­ко­вий бу­ди­нок. Йо­го мож­на ку­пи­ти або зро­би­ти са­мим,
ра­зом зі своїм ма­лю­ком, з підручного матеріалу: кубиків, де­та­лей
кон­струк­то­ра, всіляких ко­ро­бок.

Ство­ре­ний своїми ру­ка­ми
бу­ди­нок зви­чай­но викликає у дітей більший емоційний відгук, ніж
куп­ле­ний. До то­го ж кон­ст­ру­ю­ван­ня ра­зом з до­рос­лим розвиває
уя­ву, мис­лен­ня, дрібну мо­то­ри­ку.

Ігри з пред­ме­та­ми

Крім
всіх пе­ре­ра­хо­ва­них іграшок, дитині потрібно до­зво­ля­ти гра­ти з
по­бу­то­ви­ми пред­ме­та­ми. Такі ігри прив­ча­ють до ви­ко­нан­ня
найпростішої домашньої ро­бо­ти. Як­що доч­ка, наслідуючи ма­му,
намагається підмітати підлогу, не вар­то їй цьо­го за­бо­ро­ня­ти,
навіть як­що сміття не прибирається, а розкидається по всій кухні.

Кра­ще
за­охо­ти­ти інтерес ди­ти­ни і про­дов­жи­ти ро­бо­ту ра­зом з нею.
Ад­же як­що во­на не бу­де на­ма­га­ти­ся, то ніколи не на­вчить­ся
цьо­го ро­би­ти. Навіть як­що у ди­ти­ни по­га­но ви­хо­дить, необхідно
її хва­ли­ти, тим са­мим підтримуючи інтерес до домашньої ро­бо­ти.

Дівчата, які не гра­ють в ляль­ки

Моя
донь­ка Ка­тя в свої чо­ти­ри ро­ки зовсім не грає в ляль­ки, лю­бить
м’які іграшки та різну техніку. Ав­то­парк у неї не гірший, ніж у
будь-яко­го хлоп­чи­ка. Наші знайомі по­да­ру­ва­ли Барбі, так во­на
зовсім не цікавиться…

Як­що ва­ша донь­ка віддає пе­ре­ва­гу
«хлоп­ча­чим» іграшкам, не вар­то за­бо­ро­ня­ти їй гра­ти в них. У
цьо­му немає нічого страш­но­го. Од­нак як­що це вас силь­но турбує,
спро­буй­те вклю­чи­ти в гру з ма­шин­ка­ми ляль­ко­вих персонажів.

Або ж купіть їй якусь м’яко­на­бив­ну ляль­ку. Во­на схо­жа за якістю на м’яку іграшку, мож­ли­во, з нею дівчинка ста­не гра­ти.

Пер­ша кос­ме­ти­ка

Сьогодні
у про­да­жу є дитячі на­бо­ри біжутерії та кос­ме­ти­ки, які
вклю­ча­ють в се­бе все, що мо­же зна­до­би­ти­ся маленькій модниці, від
гребінців і шампунів до по­ма­ди і духів. На відміну від декоративної
кос­ме­ти­ки для до­рос­лих во­ни не зав­да­ють шко­ди дитячій шкірі.

Такі
на­бо­ри про­по­ну­ють­ся для дівчаток від 3-4 років. Од­нак не вар­то
цим злов­жи­ва­ти — в цьо­му віці у дітей ще немає необхідності нею
ко­рис­ту­ва­ти­ся. Та­ка по­тре­ба з’являється в підлітковому віці.

Не ак­цен­туй­те та­кож цю сто­ро­ну до­рос­ло­го жит­тя, щоб для ди­ти­ни це не ста­ло найголовнішим у житті.

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована