Виховання дитини. Плацдарм атаки — зовнішність дочки.

Читать статью на русском языке

Зовнішність доч­ки нерідко стає пер­шим плац­дар­мом ата­ки.

«Ну
нічого тобі не підходить, — го­ло­си­ла ма­ма 11-літньої Жан­ни, ко­ли
та приміряла но­ве плат­тя. — Пря­мо мішок з кар­топ­лею!» І потім
«втішала» її: «Ти моє ма­лень­ке гид­ке ка­че­ня!»

«Ма­ти без
кінця твер­ди­ла, що я нез­граб­на, — згадує 26-літня Ксенія. — У
дру­го­му класі во­на по­ве­ла ме­не на хореографію. І всі за­нят­тя
за­гро­жу­ва­ла з-за две­рей ку­ла­ком: «Не хо­ди врас­ко­ря­ку! Не стій
як діжа! Що ти ідеш, як бе­ге­мот у спідниці!» Че­рез якийсь час во­на
до­да­ла: «Шко­да, що ти так схо­жа на сво­го тат­ка і так ма­ло на
ме­не».

Ста­те­ве дозрівання — вік, ко­ли дівчинка починає
ствер­джу­ва­ти свою жіночність, — на­пру­же­ний час у відносинах матері
та доч­ки. «Ко­ли у ме­не впер­ше з’яви­ли­ся місячні, во­на ска­за­ла
мені не­ви­му­ше­но: «Не хви­люй­ся, це всьо­го ли­ше дур­на кров. Во­на
те­че ко­жен місяць», — згадує 20-літня Еріка.

«Ви­с­лов­лю­ван­ня
матері з при­во­ду мінливого тіла доч­ки ба­га­то в чо­му впли­ва­ють
на її по­даль­шу жіночу до­лю, — пояснює пси­хо­те­ра­певт Юрій Фро­лов.
— Важ­ли­во, щоб у цьо­му відношенні ма­ти спілкувалася з нею на рівних
і до­по­мог­ла дочці усвідомити, що во­на вступає у важ­ли­вий життєвий
етап, — це до­по­мо­же дівчинці пізнати се­бе в новій іпостасі». Од­нак
те, що ма­ти ка­же дочці в подібній ситуації, за­ле­жить від її
осо­бис­то­го став­лен­ня до сексуальності. І нерідко ма­ти намагається
закріпити за доч­кою ста­тус маленької дівчинки, ду­же да­ле­кий від
по­нят­тя «сек­су­аль­ний об’єкт».

А деякі матері от­ри­му­ють
справжнє за­до­во­лен­ня, втру­ча­ю­чись у жит­тя своїх до­чок.
«Од­но­го ра­зу, ко­ли мені бу­ло 15, ма­ма знайш­ла мій що­ден­ник і
за­чи­та­ла вго­лос пе­ред всією ро­ди­ною деякі урив­ки, — згадує
36-літня Яна. — «Ах, моя дівчинка за­ко­ха­ла­ся!» — роз­чу­лив­шись,
го­во­ри­ла во­на. Всі страш­но ве­се­ли­ли­ся. Я лед­ве стри­му­ва­ла
сль­о­зи, сер­ди­ла­ся, ме­не ду­шив со­ром.

Че­рез три ро­ки
во­на под­зво­ни­ла моєму другові, щоб повідомити йо­му, що я в ньо­го
за­ко­ха­на і що він по­ви­нен про­яви­ти до ме­не ува­гу, то­му що я
тендітна й наївна дівчина. Во­на і за­раз виправ- довує втру­чан­ня в моє
осо­бис­те жит­тя тим, що «діє вик­люч­но в моїх інтересах».

Дже­ре­ло: www.psychologies.ru