Читать статью на русском языке

Більшість теорій розвитку визнає, що людина розвивається поетапно, тобто, для
того, щоб досягти зрілості повинно послідовно пройти кілька стадій. Для опису
розумового роз- витку дитини існує кілька схем.

Одні дослідники вважають, що розумовий розвиток — це безперервна і незмінна
послідо- вність стадій, кожна з яких підготовлена ​​ попере- дньою.
Інші доводять, що еволюція дитини — це послідовність реорганізацій, що
включають додавання або пригнічення будь-яких функцій у певні моменти. Ми
зупинимося на теорії Піаже.

Виділяються три великі стадії інтелектуального розвитку дитини:

Сенсомоторна стадія (з моменту народже- ння до 2 років)

На цій стадії дитина опановує моторними і сенсорними здібностями. Інакше
кажучи, вона слухає, роздивляється, мне, згинає, штовхає, сипле. Так на основі
спадкових механізмів і перших рухових навичок мало-помалу відбу- вається зв’язування один з одним різних дій. Це породжує нові засоби для досягнення
певних цілей.

Сенсомоторна стадія включає в себе шість етапів:

  • Вроджені рефлекси (перший місяць життя) — смоктання,
    хапання. Вони викликаються зовніш- німи стимулами і стають все більш ефективними
    в результаті повторення.

  • Моторні навички (з 1 до 4 місяців) — смоктальні руху при
    вигляді пляшечки для годування, схоплювання пляшечки рукою, і т.д. Ці навички
    формуються як умовні рефлекси.

  • Циркулярні реакції (з 4 до 8 місяців) — хапання мотузочки
    на яку підвішене брязкальце, щоб воно видало звук, і т.д. Цей навик формується
    завдяки розвитку координації між перцеп- тивними системами і моторними схемами.

  • Координація засобів і цілей (з 8 до 12 місяців). Дії
    дитини стають все більш навмисними, вона спрямована на досягнення мети (наприклад,
    відсуває руку експериментатора, щоб дотяг- нутися за захованою за нею лялькою).

  • Відкриття нових засобів (з 12 до 18 місяців) відбувається
    у дитини випадково, але викликають у дитини формування зв’язку між дією і її
    результатом. Наприклад, підтягнучи до себе килимок, дитина може дістати
    іграшку, що лежить на ньому.

  • Винахід нових засобів (з 18 до 24 місяців) — дитина
    вчиться відшукувати оригінальні рішення проблем в результаті вже наявних у неї
    схем дій і раптово виникаючих ідей.

Стадія конкретних операцій (з 2 до 11 ро- ків).


Відбувається подальша інтеріоризація дій та їх перетворення в операції, дозволяють дитині порівнювати, класифікувати, вимірювати,
розташо- вувати в ряд, і т.д. Так, маючи справу з конкретними речами, дитина
виявляє, що те, що вона закінчила будувати, можна руйнувати, а потім знову
відтворювати заново або в іншому вигляді.

Іншими словами, дитина дізнається, що існує певний тип дій, які оборотні і
можуть інтегруватися в загальні структури, і це дозволяє їй оперувати такими
категоріями, як кількість, величина, число, місткість, вага, об’єм і т.д.


Стадія конкретних операцій також ділиться на кілька етапів.

  • Предопераціональний рівень (з 2 до 5 років) являє собою
    перший етап інтеріоризації дій. Для нього
    характерний розвиток символічного мислення, що дозволяє дитині уявляти собі
    об’єкти або стимули за допомогою уявних образів і позначати їх назвами або
    символами, а не прямими діями. Проте операції, які в цей час намагається
    зробити дитина, обмежені надто ще вузьким діапазоном мислення і його
    егоцентричним характером. У цьому віці дитина, схоже, не здатна одночасно
    враховувати різні аспекти даної ситуації.

  • Перший рівень конкретних операцій (з 5-6 до 7-8 років)
    досягається, коли дитина становиться здатна зрозуміти, що дві ознаки об’єкта,
    наприклад форма і кількість засобу, не залежать одна від одної (той факт, що
    ковбаска довга і тонка, не впливає на кількість пластиліну, з якого вона
    зроблена). Це уявлення про збереження деяких ознак об’єкта поширюється вже на
    матеріал, з якого той зроблений, на його довжину, а потім, на наступному рівні
    розвитку — також на його масу і об’єм. У цьому проміжку часу дитина набуває
    здатності і до розташування об’єктів в ряд (наприклад, у порядку зменшення
    розмірів) та їх класифікації (навчається блакитні предмети відносити до блакитних,
    птахів до птахів і т.п.).

  • На другому рівні конкретних операцій (з 8 до 11 років)
    дитина крім представлення про збереження маси й обсягу L отримує ще й уявлення
    про час і швидкість, а також про вимірювання за допомогою еталона. В кінці
    цього періоду дитина, крім того, все глибше розуміє і взаємозв’язок між
    ознаками об’єктів; це дозволяє їй впорядковувати предмети в просторі, вирішувати
    проблеми перспективи або прості фізичні завдання і вказує їй шлях до логічного
    мислення, властивого підліткам і дорослим людям.

Стадія формальних операцій (з 11 — 12 до 14-15 років).

На цій стадії розумові операції можуть відбуватися без будь-якої конкретної
опори. Фактично мова йде про абстрактне мислення, що функціонує за допомогою
гіпотез і дедукції.

Знання вікових особливостей дитини дозволяє більш тонко розробляти навчальні
курси педагогам, а батькам об’єктивно сприймати своїх дітей.

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована