Виховання дитини. Любов і розбещування.

Вас може турбувати, що материнська любов розбестить дитину. Це не так. Вона потребує цієї любові разом з Вашою увагою.

Однак її може розбестити надмірна поблажливість з поганої поведінки. Дозвіл робити по своєму, отриманий за допомогою сліз і гніву, не допоможе їй у стосунках з друзями і дорослими.

Йдучи на роботу, Ви, можливо, спробуєте компенсувати дитині свою відсутність величезною кількістю іграшок. Проте іграшки не замінять Вас, а Ви можете створити у дитини неправдиве уявлення про фінансові можливості. Замість цього приділяйте дитині свій вільний від роботи час, усю силу своєї любові й багато уваги.

Дитина віддаватиме перевагу Вашій любові й увазі, а не іграшкам. Не журіться, що Ви розбестите її.

Розвивайте почуття індивідуальності

У віці 18 місяців дитина почне усвідомлювати, що вона є окремою людиною, і відтепер пов’язуватиме з собою своє ім’я та втішатиметься своїми фотографіями. З цього часу і надалі вона захоче щораз більше змінювати власне життя, відстоюючи свою особистість і бажання. Допоможіть дитині виховати в собі почуття індивідуальності і рішучість виконувати справи самостійно.

Заохочування незалежності

• Дивіться на все просто. З двох років і надалі організуйте її життя так, щоб дитина якомога більше могла сама зробити для себе. Купуйте одяг, який легко одягати, щоб допомога під час одягання була мінімальною. Біля умивальника поставе сходинку, щоб дитина мила руки самостійно, прибийте гачки вішака нижче, щоб вона сама вішала своє пальто.
• Заохочуйте її допомогати Вам. У цей період допомога — гра, а не робота. Прості обов’язки — розпакування покупок, накривання столу, підмітання підлоги у кухні — дадуть дитині змогу відчути, що вона чогось досягла, що допомога — це частина родинного життя.
• Дозвольте їй вирішувати самостійно. Дитина зможе відчути що має контроль над власним життям. Отже, нехай сама вибере, що одягнути, як розставити речі у своїй кімнаті або куди піти на прогулянку.

Допоможіть дитині відчути себе особливою

Ваша дитина повинна відчувати, що вона особлива, що Ви любите її, і вона цього вартує. Саме це відчуття робить її емоційно сильною. Щоб упоратися з труднощами поза безпечним домом. Наголосіть. Що вона особлива:

• говоріть, що любите її, не будьте такою зайнятою, щоб не обняти її чи погладити, якщо вона цього хоче;
• поважайте її почуття і відповідайте на її потреби. Коли вона нещасна, їй треба поплакати і бути втішеною. Кажучи: ” Не будь плаксою”, Ви відбираєте право на почуття суму.
• хваліть дитину, радійте кожним новим її досягненням;
• виявляйте зацікавленість, коли вона розмовляє з Вами.

Високо цініть дитину за чарівність, життєрадість, незалежність та індивідуальність, і вона швидше стане особистістю.