Виховання дитини. Блого-мами або блоги молодих мам.

Читать статью на русском языке

За­гад­ка: де за­раз мож­на зустріти тисячі мо­ло­дих мам, але де ніколи не бу­ва­ли попе- редні покоління матерів?

Екзотичні
країни? Рес­то­ра­ни? Шопінг-мол­ли? Інтер- нет! Те­пер, на­ро­див­ши
ди­ти­ну, жінка освоює не тільки ма­те­ринст­во — час­то во­на освоює ще
й кіберпростір, за­во­дя­чи сайт або блог, при­свя­че­ний своєму
но­во­му жит­тю. Хто во­ни, ці кібермами, і що шу­ка­ють у Всесвітній
павутині?

Батьківські збо­ри в п’ят­ни­цю. Місце — ди­тя­чий сад.
ОК. Час: 18.30. Добре. Умо­ва: без ди­ти­ни. Е-е-е… І що я по­вин­на
ро­би­ти з ди­ти­ною? За­ли­ши­ти її по­гу­ля­ти на май­дан­чи­ку, по­ки
ми, дорослі, все об­го­во­ри­мо?» — «А ме­не не покидає стійке
відчуття, що в годині не 60 хви­лин, а 30. Ви скажіть: мо­же, по­ки я
на­ро­ди­ла дру­гу ди­ти­ну, щось змінилося? Ска­су­ва­ли ж перехід на
зи­мо­вий час — і рап­том час ско­ро­ти­ли? Інакше чо­му я нічого не
всти­гаю?! Під- лога вкри­та пластівцями пи­лу, не­ми­тий по­суд
наг- ромаджується в раковині, і скрізь розкидані ди- тячі речі»…

Це
не роз­мо­ви за чаш­кою чаю або в пісочниці, це бло­ги мо­ло­дих
матерів в своїх бло­гах, адресовані іншим та­ким же ма­мам. Жінкам, які
ніколи не ба­чи­ли од­на од­ну, але які ре­гу­ляр­но обмінюються
за­бав­ни­ми, смішними або зво­ру­ш­ли­ви­ми розповідями про своє
жит­тя.

Ко­ли я май­же 10 років то­му на­ро­ди­ла первістка,
яви­ще «матусі в Інтернеті» тільки на­би­ра­ло си­лу. Осо­бис­тих блогів
ще не бу­ло — все більше конфе- ренції і форумів. Це бу­ло так цікаво:
дізнатися, що ти не од­на, що хтось теж силь­но втомлюється, недосипає і
ду­же-ду­же хвилюється, ко­ли ди­ти­на дру­гий день не розвивається.

Я
не реєструвалася ні в яких співтовариствах і не хо­ди­ла на зустрічі
фо­рум­ча­нок, але навіть прос­те чи­тан­ня різних об­го­во­рень
підтримувало в скрут­ну хви­ли­ну або роз­ва­жа­ло, ко­ли хотілося
відпочити. Це бу­ло щось на зра­зок цікавої і корисної га­зе­ти: нові
примітки з’яв­ля­ли­ся щод­ня, при цьо­му май­же всі во­ни
сто­су­ва­ли­ся осо­бис­то ме­не і ди­ти­ни.

Молоді ма­ми вва­жа­ють ве­ден­ня бло­гу ан­ти­стре­сом. На та­кий по­зи­тив ча­су їм ніколи не шко­да.

Інтимний що­ден­ник… відкритий для всіх

Ба­га­то
жінок в один пре­крас­ний день рішуче ки­ну­ли­ся в без­од­ню, тоб­то в
паву­ти­ну Інтернету. Деякі по­ча­ли вес­ти блог, як тільки
завагітніли, інші — пішовши з ро­бо­ти в дек­рет­ну відпустку, а треті
взя­ли­ся за це після на­род­жен­ня ди­ти­ни. Але ба­жан­ня у всіх од­не
і те ж: розповісти про се­бе, по­го­во­ри­ти про те, чим во­ни жи­вуть,
поспілкуватися з іншими мо­ло­ди­ми ма­ма­ми, розділити з ни­ми свої
емоції і пе­ре­жи­ван­ня.

Блог — це вид осо­бис­то­го, інтимного
що­ден­ни­ка, але — важ­ли­ва особливість! — ве­деть­ся він спеціа- льно
для то­го, щоб бу­ти про­чи­та­ний іншими людь­ми.

Ми викладаємо в
блог свої інтимні пе­ре­жи­ван­ня, які ду­же хо­четь­ся розділити з
ки­мось, хто зна­хо­дить­ся в схожій ситуації, хто нас нагадує. Чи
здається, що нагадує, — прос­то то­му, що поділився з на­ми чи­мось
таємним.

З по­явою Інтернету будь-який вислів мож­на дій- сно
до­нес­ти всьо­му світу — за­ли­ша­ю­чись при цьо­му не­ви­ди­мим.
Надійно схо­вав­шись за монітором, молоді ма­ми го­во­рять те, що ніколи
не ска­за­ли б в ре­аль­но­му житті. Що во­ни страш­но вто­ми­ли­ся
за­ле­жати від ди­ти­ни і її на­строю.

Що більше не мо­жуть
ви­но­си­ти цей одноманітний ре­жим. Що злять­ся на чоловіків, то­му що
ті цілими дня­ми пур­ха­ють по офісах, а дружині нікуди піти, крім як на
мо­лоч­ну кух­ню. І що навіть дум­ка про дру­гу ди­ти­ну за­раз
здається блюзнірською…

Чи допомагає спілкування в Інтернеті з собі подібними пе­ре­жи­ва­ти труднощі?

Або,
на­впа­ки, заважає: ад­же у той час, по­ки ма­ма пи­ше в свій блог,
во­на мог­ла б, на­прик­лад, пробіг- тися з ко­ляс­кою по пар­ку,
про­тер­ти ба­га­те віта- мінами свіже ово­че­ве пю­ре або, врешті-решт,
по­спа­ти зай­вий час!

Ви­с­ло­ви в Інтернеті тро­хи на­га­ду­ють
те, як лю­ди­на, що опи­нив­ся на без­люд­но­му острові, кидає пляш­ку в
мо­ре: він не знає, хто її підбере, але вірить і чекає, що бу­де
по­чу­тий.

А що­до втра­че­но­го ча­су, який мож­на бу­ло б
вит­ра­ти­ти з ко­рис­тю для ди­ти­ни і влас­но­го здо­ров’я, всі
матері-бло­гер­ши одностайні: на та­ке ча­су не шко­да. За їх сло­ва­ми,
спілкування в бло­гах при­но­сить і впевненість у своїх ма­те­ринсь­ких
мож­ли­вос­тях, і ма­су по­рад і рекомендацій по до­гля­ду за
ди­ти­ною, дає відчуття дружньої підтримки і приємне відчуття, що те­бе
розуміють, — так що є суцільна ко­ристь.

Ба­жан­ня молодої ма­ми
поділитися тим, що відбу- вається ні для ко­го не но­ви­на. Але відбулися
докорінні зміни в способі жит­тя: і географічне ви­да­лен­ня молодої
сім’ї, і прірва поколінь між ниніш- німи бать­ка­ми та їх бать­ка­ми, і
відсутність чіткої сис­те­ми взаємин в соціумі — ви­хо­дить, що не
зав­ж­ди лег­ко знай­ти то­го, з ким мож­на все об­го­во­ри­ти.

Че­рез
зрос­тан­ня цін на жит­ло і по­яви віддаленої ро­бо­ти ми ба­чи­мо
безліч сімей з ма­лень­ки­ми дітьми, які жи­вуть там, де во­ни нікого не
зна­ють. За­хоп­лен­ня бло­га­ми свідчить про силь­ну ізоляцію великої
кількості мо­ло­дих мам. Але молоді матері не поділяють та­ку
песимістичну точ­ку зо­ру і зда­ють­ся цілком за­до­во­ле­ни­ми. Ті, з
ким ми роз­мов­ля­ли, вва­жа­ють ве­ден­ня бло­гу настільки цікавим
за­нят­тям, що на­си­лу об­хо­дять­ся без ньо­го, ко­ли об­ста­ви­ни
зму­шу­ють зро­би­ти пе­ре­рву у віртуальній творчості.

Пю­ре, пам­пер­си і мідні тру­би

Буває
і так, що зі зви­чай­но­го ма­те­ринсь­ко­го бло­гу виростає щось
помітне: або ду­же успішний блог, або ав­торсь­ка ко­лон­ка в
оф­лайн-ви­дан­ня, або навіть кни­га. Але письменницькі здібності жінки
ви­яв­ля­ють­ся не ко­жен день: більшість по­пу­ляр­них бло­герш ще до
по­чат­ку інтернет-діяльності пра­цю­ва­ли зі сло­вом, найчастіше в
журналістиці. Для та­ких працівниць пе­ра «ма­те­ринсь­кий» блог — і
місце для самореалізації, і за­од­но хо­ро­ший спосіб підтримки фор­ми у
відпустці по до­гля­ду за ди­ти­ною. При­чо­му це пра­ви­ло працює і в
нас, і за кор­до­ном.

Що далі?

За­хоп­лен­ня мо­ло­ди­ми
ма­ма­ми інтернет-прос­то­ру відбувається вже дав­но, а блогів не стає
мен­ше — на­впа­ки, їх «народжується» все більше. Зда­ва­ло­ся б,
ба­га­то при­зво­дить до пе­ре­на­си­чен­ня, материн- ські пе­ре­жи­ван­ня
мо­жуть на­брид­ну­ти — на­сам­пе­ред чи­та­чам, але ні, їх кількість
теж збільшується.

До то­го ж після по­яви смартфонів, айфонів та
інших пристроїв, що до­зво­ля­ють підключатися до Інтернету всю­ди,
ма­ми-бло­ге­ри мо­жуть відправ- ляти повідомлення навіть з ди­тя­чо­го
май­дан­чи­ка або з чер­ги в поліклініці. А по­до­ро­жу­ю­чи, во­ни
мо­жуть вес­ти справжні он­лайн-репортажі з різних цікавих місць.

Од­нак,
материнські бло­ги підстерігають інші не­без­пе­ки. Час­то во­ни
за­ту­ха­ють після то­го, як жін- ки пе­ре­ста­ють жи­ти вик­люч­но
жит­тям ди­ти­ни: на­прик­лад, ви­хо­дять на ро­бо­ту. Іноді у ма­ми
прос­то зникає інтерес, іноді еле­мен­тар­но не вистачає ча­су на
ве­ден­ня бло­гу.

Але, навіть, як­що все скла­ло­ся вда­ло і ма­ма
го­то­ва бе­рег­ти і підтримувати своє «дітище» довгі ро­ки, чи є
майбутнє у та­ко­го бло­гу? Що ста­неть­ся, ко­ли ди­ти­на підросте: чи
не бу­де во­на про­ти то­го, щоб їїо сло­ва і вчин­ки ви­но­си­ли­ся на
публіку?

Ад­же блог змо­жуть про­чи­та­ти і од­нок­лас­ни­ки,
друзі й во­ро­ги — чи сподобається це шко­ля­ру? По­ки цьо­го не знає
ніхто — тільки за­раз підростає покоління дітей, чиє жит­тя з
ди­тинст­ва вик­ла­да­ла­ся в Інтернет. По­жи­ве­мо — по­ба­чи­мо.