Виховання дитини. Великодушність: виховуємо з дитинства.

Уміння бути великодушним — це одне з якостей, до якого батьки заохочують своїх дітей.

Під великодушністю маленьких дітей вони розу- міють вміння ділитися іграшками з іншими дітьми. Однак великодушність ширше здатності робити подарунки або ділитися речами. Це також і комплекс духовних якостей, таких, як доброзичли- вість, терпимість, доброта, співчуття до інших, уміння прощати.

Такі якості пов’язані з глибокими почуттями люди- ни по відношенню до інших людей. Вони роз- виваються в дитині з її досвіду відносин з іншими, спочатку вдома, а потім поза ним, і є частиною розвитку особистості. Якщо між батьками і дітьми підтримувалися близькі відносини до школи, хлоп- чик чи дівчинка поділиться з ними образою, розповість про несправедливе ставлення.

Дитина може відчути, що товариш, вчитель або група хлопців були несправедливі. Мати або батько повинні допомогти дитині зрозуміти пове- дінку інших стосовно неї і відповісти великодуш- ністю замість бажання образити у відповідь. Зви- чайно, нанесена образа заслуговує того, щоб вис- ловити обурення, але дитина повинна бути готова зрозуміти, що відповідне зло не виправдовується першим.

Люди зі щирою душею завжди користуються любов’ю за свою дружелюбність, товариськість, співчуття, розуміння і готовність поділитися навіть тим малим, що вони мають.