Читать статью на русском языке

Один з недоліків світу дорогих іграшок в тому, що їх дитина отримує готовими, з уже створеним набором функцій.

Маляті не доводиться конструювати свої світи, створювати персонажів з підручного матеріалу. Навпаки, стурбовані новими стандартами чистоти, ми критикуємо дітей, коли вони приносять до­дому жолуді, листя, пісок в відерці. Всьому цьому не- має місця в будинку, а значить, і в психіці дитини. Предмети, які можуть вико­нувати роль іграшок, видаляються з дитячої уяви як непотріб.

Малюкові більше нічого придумувати. Йому більше не потрібна уя­ва. Малюку більше нічого будувати і перебудовувати. Йому залишається тільки корис- туватися. Замість творців ми ростимо ро­зумних ра- ціональних користувачів. Інакше кажучи — спо- живачів! Якщо наступне покоління буде поко- лінням споживачів, то тоді хто буде все це щастя робити? Тільки діти бідних, з малоосвічених шарів? Що це буде за світ, в якому бідні і майстерні бу- дуть орати на багатих і ледачих? Все це вже бу- вало в історії і закінчувалося погано.

Так і бачиться війна полчищ однотипних Барбі в однаково роже­вих сукенках проти мільйонів ста- рих, пошарпаних, але таких теп­лих ляльок — ля- льок, в які грали ще бабусі. Ви за кого?

Підготувала: Дарина Рахубовська

Оставить комментарий

Adblock detector