Читать статью на русском языке
Моя донька стала дуже багато говорити про сумне. Про те, що в подружки собака помер- ла. Запитує: «А що, всі вмирають?» Каже, що їй наснилося, що хтось помер. Я її заспо- коюю, кажу, що це дурниці, що потрібно забути поганий сон, але це не допомагає.
Всі діти 4-5 років починають цікавитися темою смерті. Говорячи дитині «забудь, не думай», ми залишаємо її один на один з нерозумінням цієї бо- лючої проблеми. Дитина хоче обговорити її, але дорослі самі ведуть себе по-дитячому: якщо не сказано — значить, цього немає.
Малюк поки не розуміє переживань оточуючих його дорослих, не знає тих сумів, які вони пов’я- зують з думками про смерть. У нього складається власне уявлення про втрати: адже, підростаючи, дитина все далі і далі відходить від мами. Але смерть близьких людей і домашніх тварин або пе- реїзд одного в інше місто малюка сильно вражає.
Щоб підготувати дочку або сина до того, що на світі існує смерть, потрібно обговорювати з ним свої сни, думки, ділити свої побоювання і тривоги. Дитина оцінить, якщо одного разу ви відкладете власні переживання і поговорити з нею про Життя і Смерть, про Любов і Смуток. Тільки дорослі мо- жуть навчити дитину засмучуватися, пам’ятати і зрощувати в ньому здатність любити знову, навіть не дивлячись на можливу нову втрату.
Автор: Ганна Кравцова
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.