Виховання дітей. Самотні мами — хто вони?

Читать статью на русском языке

Як­що вду­ма­ти­ся, са­мот­ня ма­ти — див­не сло­вос­по­лу­чен­ня.
Ад­же мо­ва йде про жінку, яка готується ста­ти матір’ю або вже
на­ро­ди­ла ди­ти­ну, а от­же, ство­ри­ла … сім’ю.

Жінок, що в
си­лу об­ста­вин ви­хо­ву­ють ди­ти­ну без чоловіка вра­хо­ву­ю­чи
су­час­ні загальносвітові тенденції, сьогодні ду­же ба­га­то. Тим
ча­сом, у нашому зви­чай­но­му житті та­ка ма­ма і та­ка сім’я
вик­ли­ка­ють асоціації з не зовсім «нормальною» ситуацією — ма­ма, але
са­мот­ня, сім’я — але не пов­на.

При­чин та­ко­го став­лен­ня
ба­га­то і ко­ре­нять­ся во­ни до­сить гли­бо­ко. Од­на з них,
на­прик­лад, — прос­то-на­прос­то біологічна — ви­го­до­ву­ван­ня і
пле­кан­ня потом­ст­ва у ви­со­ко­роз­ви­не­них тва­рин протікає — при
різних варіаціях-все ж в ос­нов­но­му за учас­тю сам­ця. Іншими
сло­ва­ми, парність прос­то-на­прос­то за­про­по­но­ва­на біологічного.

Інша
— пов’яза­на скоріше з патріархальністю на­шо­го суспільства і
за­сад, які так чи інакше, але все ще силь­но по­зна­ча­ють­ся.
Опи­ни­ти­ся вагітною по­за шлю­бом і потім однією з ди­ти­ною —
подібна ситуація все ще викликає якісь дум­ки про по­ру­шен­ня за­сад
моральності, не­за­кон­ну при­страсть, позашлюбні сто­сун­ки. За­га­лом
— ні в які во­ро­та, гань­ба і по­ру­шен­ня за­галь­ноп­рий­ня­тих
пра­вил, або прос­то не «все як у лю­дей».

Су­час­ні жителі
мегаполісу зви­чай­но вільніші і зда­ва­ло­ся б, далекі від
патріархальних уяв­лень про моральність і сек­су­аль­ні відносини. З
іншого бо­ку, але як­що ма­ти на увазі ті досконалі схе­ми, які
ма­лю­ють­ся в голові під впли­вом глян­це­вих журналів і взагалі
зма­галь­но­го спо­со­бу жит­тя, на­кла­де­но­го на все ту ж
патріархальність, де го­лов­ний девіз — у ме­не скрізь усе вда­ло, я
скрізь усе змог­ла — і на роботі і в сім’ї у ме­не все пра­виль­но, то
«за­ли­ши­ти­ся одній з ди­ти­ною» — це та­кий не­хай
непроговорюючий, але яс­но відчувається соціальний про­граш, на який
див­лять­ся мож­ли­во і ввічливо, але з відтінком жа­лю.

Хто ж во­ни — ці самотні ма­ми?

Ду­же
умов­но мож­на виділити кілька категорій жінок, що ви­яв­ля­ють­ся
єдиними із бать­ків, тоді ко­ли біологічно їх як відомо, все ж двоє. Кож­на
з цих категорій стикається зі своїми труд­но­ща­ми, у кожної є своя
зо­на ри­зи­ку.

Пер­ша категорія — це час­то зовсім юні дівчата.
При­чо­му найчастіше мається на увазі не вік взагалі, а ста­тус
«не­подорослішала» доч­ки, в якої «та­ке Ста­ло­ся». Усі події, пов’язані
з вагітністю протікають як би в гущі сім’ї батьків майбутньої ма­ми,
ад­же на ділі во­на ще від неї не відокремилась, час­то жи­ве з
бать­ка­ми.

Час­то наслідок такої ситуації, це по суті спра­ви,
по­ява нової ди­ти­ни в батьківській сім’ї. Опіка, прий­нят­тя на се­бе
ролі матері ба­бу­ся­ми, час­то — звільнення від тур­бот пов’яза­них з
ма­те­ринст­вом юної матері, якій ще потрібно «влаш­ту­ва­ти жит­тя».

Уявіть
собі чарівну ру­до­во­ло­су сімнадцятирічну дівчину. На прий­ом до
пси­хо­ло­га во­на прийш­ла з ма­мою, три­ма­ла її за ру­ку, і під час
бесіди, то схли­пу­ва­ла, то по­чи­на­ла про­ме­нис­то усміхатися,
розповідаючи, як во­на все добре вже при­ду­ма­ла.

Подібні
ситуації вик­ли­ка­ють не­од­но­знач­не став­лен­ня. Яс­но од­не, щоб
во­на ста­ла прий­нят­ною, в такій сім’ї і з са­мою дівчиною по­вин­но
ста­ти­ся ба­га­то змін — мо­ло­да ма­ма по­вин­на подорослішати у
відповідності з ре­аль­ною життєвою ситуацією, а це не­лег­ко і, в
да­но­му ви­пад­ку, означає «пробіжку» де­я­ких життєвих етапів як
би в при­ско­ре­но­му темпі.

Дру­га категорія — це жінки, у яких
вагітність — ре­зуль­тат так зва­но­го за­пла­но­ва­но­го са­мотньо­го
ма­те­ринст­ва. Во­ни свідомо прий­ня­ли рішення на­род­жу­ва­ти
«самі», підготувалися до цьо­го мо­раль­но, і час­то — цілком
грун­тов­но фінансово. Тим не менш, не­зва­жа­ю­чи на це во­ни мо­жуть виявитися не менш психологічно тендітними, ніж жінки з ду­гою
життєвою ситуацією.

Це пов’яза­но і з їх попереднім жит­тям, і
мож­ли­ви­ми осо­бис­ти­ми не­вда­ча­ми, що на­ко­пи­чи­ли­ся до цьо­го
ча­су. Їх збу­до­ва­ний і підтриманий до­ро­ги­ми клініками,
зва­же­ни­ми рішеннями і підготовленим по­бу­том світ самотньої ма­ми
мо­же бу­ти ду­же нестійкий.

Тре­тя категорія: ситуації в
за­галь­но­му як пра­ви­ло незапланованої вагітності, яка виникає не
вчас­но, і час­то на тлі не ду­же вда­ло роз­ви­ва­ючих відносин. У
цій ситуації за­га­лом ніщо не вимагає від жінок неодмінно
на­род­жу­ва­ти, швид­ше всі ра­дять не ро­би­ти цьо­го. Але жінка
ро­бить вибір … і виявляється са­мотнь­ою ма­мою.

Во­ни більш,
ніж опи­ня­ють­ся у ситуації своєрідних психологічних «но­жиць». З
од­но­го бо­ку, лікар, до яко­го потрапляє май­бут­ня ма­ма і іноді
(да­ле­ко не зав­ж­ди, втім) ма­му вмов­ля­ють ди­ти­ну збе­рег­ти. А
на­вко­ло світ шле безліч сигналів, що вчи­ни­ти так бу­ло б
по­мил­кою, що во­на ви­я­вить­ся в ря­дах не­вдах, яким до­ве­деть­ся
ба­га­то в чо­му за­бу­ти про радощі «мо­ло­дої успішної жінки» і т.д.

Це все непросто

До­во­дить­ся
виз­на­ти, що так зва­на са­мот­ня ма­ма — це як пра­ви­ло жінка, яка
вирішила на­ро­ди­ти ди­ти­ну, не­зва­жа­ю­чи на всі складнощі, з
яки­ми мо­же зіткнутися, час­то всу­пер­еч влас­ни­м колишнім
пе­ре­ко­нан­ням і уяв­лен­ням про те, як по­вин­не склас­ти­ся її
сімейне жит­тя. Жінка, не­зва­жа­ю­чи на тиск різних малоприємних
об­ста­вин, що зро­би­ла гідний мо­раль­ний вибір. І ось во­на-то і
виявляється в ситуації найбільш психологічно не­прос­тій.

Про які труднощі йде мо­ва?

Ситуація
«бу­ти вагітною» в наших соціальних інститутах ба­га­то в чо­му
орієнтована на наявність «па­ри». Прав­да, по­де­ку­ди ви­яв­ля­ють­ся
за­лиш­ки ра­дянсь­ких часів, ко­ли самотня ма­ти мо­же й от­ри­ма­ти
певні пільги. Од­нак, за­га­лом і в цілому, як­що взя­ти умо­ви жит­тя
у ве­ли­ко­му місті лікарня чи, банк чи, квар­тир­не пи­тан­ня чи — все
це передбачає, що вагітній жінці бу­де на­да­на підтримка, а час­ти­ну
кло­по­ту взагалі з неї зня­то. До то­го ж, як­що май­бут­ня ма­ма не
од­на, то й по­ва­ги як то більше. Жінці, яка виношує і виховує
ди­ти­ну одній необхідно на­вчи­ти­ся ви­жи­ва­ти в подібних пар­них
соціальних пра­ви­лах.

З яко­гось мо­мен­ту, а час­то як­раз
тоді, ко­ли вагітність ще не помітна для ото­чу­ю­чих, а
са­мо­по­чут­тя залишає ба­жа­ти кра­що­го — виникає на­галь­на
необхідність розділити спра­ви і кло­по­ти — організувати поїздки до
лікаря, щось підготувати в квартирі. Пізніше — зро­би­ти ма­су
по­ку­пок для ди­ти­ни. І, всім відомо, як приємно їх розділити з
чоловіком і як буває навіть не стільки фізично, скільки мо­раль­но
важ­ко ро­би­ти це одній. Не­прос­тою мо­же рап­том ви­я­ви­ти­ся
ситуація спілкування і взагалі ве­ден­ня «світського жит­тя».

На
УЗД, мож­ли­во, і сум­но їхати однієї, але за­га­лом нічого див­но­го в
цьо­му немає. А ось на вечірку до друзів са­мотнь­ою майбутній мамі
піти зовсім не­лег­ко. Па­ра лег­ше зна­хо­дить своє місце се­ред
друзів. Одинокій ж жінці мо­же зда­ва­ти­ся, що за спи­ною
за­пи­ту­ють, а то й ди­ву­ють­ся з при­во­ду її сімейного жит­тя. Крім
то­го, май­бут­ня або вже ма­ма, навіть як­що во­на і
виб­ра­ла­ся на якусь вечірку починає відчувати розбіжність
тем і інтересів.

Во­на стільки всьо­го переживає, але це зовсім
не збігається з тим, що пе­ре­жи­ва­ють її друзі. «З дру­зя­ми я май­же
не ба­чу­ся … їх хви­лю­ють ли­ше останні ро­ма­ни, вечірки,
стільникові те­ле­фо­ни …», ду­же ти­по­ве пе­ре­жи­ван­ня так званої
самотньої ма­ми. Але найбільша складність для більшості жінок — це
поєднання пе­ре­жи­ван­ня емоційного, ба­га­того, склад­ного в
бук­валь­но­му сенсі внутрішнього жит­тя з тим, що пси­хо­ло­ги
на­зи­ва­ють «деп­ри­ва­цією почуттів».