Виховання дітей. Ідеальні діти складніші, ніж здаються.

Читать статью на русском языке

Яка ма­ма не мріє, щоб у неї зрос­тала слух­ня­на, самостійна, щед­ра, працьо­ви­та і ро­зум­на ди­ти­на?

Про­те
із та­ки­ми зо­ло­ти­ми ма­лю­ка­ми є свої про­бле­ми і труднощі. Як
же уник­ну­ти мож­ли­вих труднощів з «лег­ки­ми» дітьми?

Ні кроку в бік

Є діти, яким не потрібно пов­то­рю­ва­ти два ра­зи, які слу­ха­ють­ся з півслова і не при­но­сять бать­кам особ­ли­вих тур­бот.

Во­ни
не бу­дуть стри­ба­ти по ди­ва­ну і не спро­бу­ють виміряти гли­би­ну
калюжі. Такі діти не ри­зик­ну­ть зро­би­ти те, що за­бо­ро­не­но
бать­ка­ми. Їм, по правді ска­за­ти, взагалі простіше нічого не
ро­би­ти. З та­ки­ми ма­лю­ка­ми ду­же лег­ко. Їх поведінка зав­ж­ди під
кон­тро­лем.

Ду­же слух­ня­ною ди­ти­ною в сім’ї мож­на
пи­ша­ти­ся. Ад­же більшість ото­чу­ю­чих їми за­хоп­лю­ють­ся. Але
зна­хо­дять­ся і ті, хто розмірковує на те­му, яким ви­рос­те це ма­ля.

Чи
не бу­де у ньо­го про­блем у до­рос­ло­му житті? Чи змо­же по­сто­я­ти
за се­бе і ска­за­ти, ко­ли потрібно, «ні»? Не до­ве­де та­ка поведінка
до іншої крайності? Чи не ста­не він про­бу­ва­ти жит­тя на смак у всіх
її не­га­тив­них про­явах?

Як­що вас щось на­сто­ро­жи­ло в
поведінці ма­лю­ка, по­ста­рай­те­ся ви­пра­ви­ти ситуацію вчас­но. А
як­що нічого не турбує, не шу­кай­те труднощів там, де їх немає.

Будь­те
ли­ше тро­хи обережнішими і тро­хи уважнішими. У вихованні будь-якої
ди­ти­ни без цьо­го не обійтися. А гучні, забіякуваті, примхливі,
ліниві, шкідливі діти — це особ­ли­ва те­ма роз­мо­ви. З ни­ми свої
про­бле­ми — але вже інші.

Ду­же слух­ня­ний ма­люк довіряє своїм
бать­кам безмірно. Він не думає, до чо­го мо­же при­вес­ти йо­го
вчи­нок, він ро­бить тільки те, що йо­му до­зво­ли­ли, і не не­се ніякої
відповідальності.

У та­ко­го ма­лю­ка немає власної дум­ки,
ад­же все вирішують за ньо­го. Він схиль­ний при­слу­ха­ти­ся до
будь-якого про­хан­ня або ви­мо­ги. В результаті з віком у ньо­го починає
ви­роб­ля­ти­ся так зва­не «не­прав­ди­ве Я». Ди­ти­на вважає, що хо­че
са­ме то­го, що хо­чуть інші.

І як же бу­ти?

Не
прив­чай­те ма­лю­ка до без­за­пе­реч­но­ї по­ко­ри, він по­ви­нен
вчи­ти­ся прий­ма­ти рішення, ад­же го­то­вих рецептів в до­рос­ло­му
житті ніхто не дасть. По­ста­рай­те­ся на­да­ти дитині можливість
зро­би­ти вибір, ви­с­ло­ви­ти свою дум­ку. До­зво­ляй­те дитині
досліджувати світ, не вводь­те ба­га­то за­бо­рон.

Пов­ний по­слух
мо­же бу­ти не­без­печ­ним і на­ко­пи­чен­ний не­га­тив­ними емоціями.
Ма­люк не вміє або боїться їх ви­с­лов­лю­ва­ти і тримає все в собі.
Покажіть, як мож­на по­бо­ро­ти гнів, злість: на­ма­лю­ва­ти страш­ний
ма­лю­нок, зім’яти папір.

Деякі діти цьо­го ти­пу со­ром’язливі —
це пов’яза­но з низь­кою самооцінкою, невпевненістю в собі. Покажіть
дитині її унікальність, яка і при­не­се їй успіх у житті. Дай­те
йїй зрозуміти, що її люб­лять не­за­леж­но від її слухняності
або неслухняності.