Читать статью на русском языке

«Наш півторарічний син став кусатися. Спочатку це тішило нас, але незабаром стало не до сміху. Кусає він не тільки дорослих, але й інших дітей, якщо йому щось не сподобається. Як відучити малюка від цієї жахливої звички?»

Варіанти негативних форм поведінки малюків різноманітні: в якісь моменти життя дитина може почати замахуватися на близьких, бити їх по обличчю, щипати, плюватися, вживати лайливі слова. Таким же чином він може вести себе і по відношенню до молодших братів і сестер, до однолітків. Природно, що терпіти таку поведінку не можна. Причини можуть бути різними.

Деякі малята таким чином експериментують. Для однорічних дітей укус — один із способів пізнання навколишнього світу. Малюк може вкусити руку дорослого або однолітка так само, як він кусає брязкальце або гумове кільце.

Деякі діти вдаються до укусів тоді, коли не можуть досягти своєї мети іншим шляхом або ж не вміють адекватно висловити свої бажання. Коли малюк хоче отримати іграшку, а йому не вистачає слів, щоб його зрозуміли, або ж він засмучений, що башта, яку він будує, весь час падає, укус — це спроба затвердження своїх прав або ж вираження свого переживання невдачі.

Деякі малята кусаються, коли відчувають загрозу. Вони кусаються з самозахисту, якщо не можуть впоратися з ситуацією або ж у них немає умінь затвердити свої права більш продуктивним способом. Така поведінка характерна для контактів з однолітками.

Деякі діти кусаються, щоб показати свою силу. Як правило, так чинять малюки, які прагнуть до влади над іншими.

Укуси можуть викликатися і неврологічними причинами.

У будь-якому випадку важливо з самого початку не допускати проявів агресії, ображаючих інших людей. Іноді дитина чи однорічна дитина сидить на руках у дорослого, починає плескати долонею по його обличчю, запитально дивлячись в очі. Який намір у малюка? Може бути, він запрошує дорослого пограти з ним у цю гру? А може бути, просто робить маніпуляцію, переносячи на дорослого таку ж дію, яку здійснює по відношенню до предметів? А може бути, він сердиться і таким чином виявляє своє роздратування?

Залежно від того, як дорослий оцінить цю ситуацію, буде будуватися подальша поведінка малюка. Так, пропоновану дитиною гру він може перевести в гру «гаразд», дослідницьку дію переадресувати на інші предмети, а в разі гнівної реакції відвести руку малюка, сказати, що так робити не можна, що йому боляче, запропонувати цікаве заняття на вибір. Удар рукою по обличчю можна перетворити в погладжування, якщо вчасно перехопити руку малюка і погладити нею себе по голові, а потім самому погладити дитину.

Якщо малюк має намір вкусити вас, ви можете спробувати перекласти цей намір у поцілунок і обмінятися з дитиною поцілунками. Якщо дитина зазіхає на вас іграшкою, випередіть її дію, постарайтеся м’яко вивільнити її з рук малюка і подякуйте за те, що вона дала вам предмет. Деякі діти спочатку освоюють дію кидання й не вміють передавати предмети з рук в руки. Пограйте з ним у цю гру.

У маленьких дітей розуміння небезпеки їх вчинків для самих себе й інших розвивається поступово. Точно також дітям властиво обмежене розуміння фізичних відчуттів і емоційних переживань інших людей. Дитина може заподіяти біль іншому, тому що поки ще не розуміє, що вкусити, штовхнути або вдарити — це так боляче, як якщо кусають або б’ють тебе самого. Ймовірно тому таким поширеним «педагогічним» прийомом відучування дітей кусатися або щипатися є вчинення батьками цих дій по відношенню до своєї дитини.

Оставить комментарий