Читать статью на русском языке
Дітям потрібні не теоретичні міркування про секс, а поведінкові знання (чому не потрібно розмовляти з чужими на вулиці, як відрізнити маніяка, а надалі — як сказати «ні», а сказав «так», убезпечити себе від вагітності та хвороб).
«Для підлітків головне не сексуальність, — вважає Олександр Шадура, — а почуття приналежності до групи однолітків. Потрібно допомогти нашим дітям не просто виробити свій погляд на сексуальні проблеми, але і навчитися відстоювати його в кожній конкретній ситуації. Це теж треба виховувати. Секс — це нормально, але для нього потрібні певні ціннісні установки, вміння зробити ситуацію сексуально безпечною».
Судячи з усього, зміни, які відбуваються в області сексуального виховання, не впливають на саму сексуальність: перший секс, як і раніше, — це насамперед новий емоційний досвід.
Проблема не в тому, що наші діти дуже багато знають про секс. Проблема в тому, як вбудувати це знання в чітку систему соціальних і психологічних норм. «Коли ми говоримо про статеве виховання, ми говоримо про соціальне виховання, — стверджує сексолог Сергій Агарков. — Розбещує не інформація, а ставлення до життя як об’єкта споживання. Якщо ціннісні ряди закладені, то тоді потрібна інформація. Якщо ні, будь-яка інформація буде розбещувати. Якщо хлопчик до п’яти років не зрозумів, що він чоловік, захисник і герой, а дівчинка — що вона вийде заміж і буде турботливою матір’ю, то вони вже ніколи цього не зрозуміють».
Наші діти можуть на тверду п’ятірку дізнатися, як користуватися презервативом, як захиститися від небажаної вагітності і в який момент циклу відбувається овуляція, але абсолютно не розуміти природи власної статевої приналежності. Що таке бути жінкою? Що таке бути чоловіком? Ці питання породжують інші: а що таке любов, родина, діти?
Ми не знаємо, що і коли розповідати дітям. Немає ні цілеспрямованої політики, ні наукової думки на цей рахунок. Всі рішення батьки беруть інтуїтивно, виходячи з власного досвіду, що нашим дітям вже не допомагає — інші країна, час і покоління.
За великим рахунком питання, як і коли говорити про секс, для батьків не так вже й важливо. Так, звичайно, потрібно підібрати для цієї розмови вдалий момент і провести бесіду в довірчому тоні. Але точно так само потрібно вибирати час та інтонації для розмов на всі інші теми — про гроші, релігії, шкільні успіхи, про вибір професії та миття посуду. А от із цим якраз можуть впоратися далеко не всі тата і мами.
Дехто просто ігнорує своє чадо, залишаючи за собою лише формальні ознаки турботи — погодувати, одягнути, відправити в школу. Хтось вимагає від дитини в п’ять років того, що під силу тільки десятирічним. Або навпаки: чотирнадцятирічного підлітка намагаються опікати, як дошкільника…
Адже це може травмувати дитину набагато серйозніше, ніж неповна або не вчасно отримана інформація про секс. Відкриття того факту, що Діда Мороза не існує, може бути страшніше, ніж знання того, чим займаються дорослі в ліжку. А з точки зору соціальних цінностей «Будинок-2» набагато гірше, ніж звичайна порнографія.
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.