Читать статью на русском языке

Мій син став жахливим скигликом. Весь час за мене чіпляється, скиглить, чого хоче — не зрозуміло…

Близько двох років діти стають більш вправними, самостійними в побутовому сенсі, як би відділяються від мами і самі лякаються цього відділення. Малюки починають демонструвати велику потребу в батьках, усвідомлюючи всю небезпеку окремого та незалежного від них існування.

У цьому віці діти скиглять з будь-якого приводу, чіпляються за маму, вилазять вночі з ліжечка, важко переживають, коли хтось з родини їде. Сердитися, шльопати і кричати немає сенсу — це не принесе полегшення вам і додасть тривоги маляті. Просто потерпіть півроку, поки ваша дитина переросте цей закономірний етап людського розвитку.

Не сприймайте таке положення справ як прояв шкідливості та поганого характеру дитини. Замість цього спробуйте створити навколо неї максимально стабільну ситуацію, щоб люди навколо, і їхні дії не були для неї несподіванкою. Щоб дитина знала, коли їсти, коли гуляти, коли прийде з роботи тато, коли мама піде в перукарню… Якщо світ буде передбачуваним, він не буде здаватися дитині таким небезпечним.

До речі, за цієї особливості розвитку дітей у віці близько двох років не рекомендується віддавати в садок. Така серйозна зміна тільки додасть їм тривожності. Краще пізніше – біля трьох років.

Автор: Ганна Кравцова

Оставить комментарий