Читать статью на русском языке

Мої діти (двійнята, хлопчик і дівчинка, п’ять з половиною років) ходять до старшої групи дитячого садка.

Нещодавно принесли з садка страшилку про «червону ковдру». Донька розповідала, а син при цьому дуже злякався і розплакався, тепер боїться засипати без мене. На доньку ці страшилки не склали особливого враження, мені здається, що вона до них відноситься несерйозно. А от син злякався, і я не знаю, як його тепер переконати, що насправді не існує ні «труни на колесах», ні «червоної ковдри»? У садку хтось з дітей такі історії розповідає, і син тепер не хоче спати в тиху годину.

Відповідь на більшість батьківських питань можна знайти у наших дитячих спогадах.

Згадайте, як під час тихої години в дитячому саду або після відбою в піонерському таборі хто-небудь з дітей починав розповідати страшні історії про хлопчиків і дівчаток, на яких напала Пікова Дама або Чорна Рука. Що ви відчували при цьому? Тобто, навіщо дітям потрібні страшні історії, навіщо лякати один одного і слухати те, що викликає страх і жах, і зовсім не втішає? Саме у віці п’яти-семи років дитина починає розуміти, що життя будь-якої істоти, на жаль, не безмежне, і що кожну людину чекає смерть.

Дитина хвилюється про те, що може вмерти, або що можуть померти її близькі. В той віковий період відбувається дуже важлива подія — малюк переходить з дошкільного віку в шкільний. Цей перехід теж може супроводжуватися переживаннями, що у дитини раптом щось не вийде, чи не вийде так добре, як потрібно. Малюки-дошкільнята починають боятися забобонів, містичних небезпек. Розповідаючи один одному страшні історії, діти вчаться життю, адже страх — це одна з найважливіших життєвих категорій.

Зверніть увагу на те, що діти майже ніколи не розповідають страшилки вдома (ваш випадок — скоріше виняток). Роблять вони це все у досить великій компанії, тому що боятися разом, виявляється, не так вже й страшно. Переживаючи кожен раз страшні епізоди, діти поступово перестають боятися, і виходить свого роду психотерапія. Можливо, ваш син дуже емоційний і довго ще переживає після того, як почув страшну історію. Попросіть доньку більше не розповідати йому страшилки. Через деякий час враження померкнуть, і хлопчик засне сам.

Автор: Ганна Гресь

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована