Виховання дитини. Діти і фінансові складності їх батьків.

Читать статью на русском языке

Збентеження і засмучення часом заважають батькам сказати дитині про свої фінансові складнощі. Але для дітей самі ці проблеми не так важливі, як атмосфера в родині.

Звільнення, скорочення зарплати, розлучення — різні ситуації часом змушують нас змінювати звичний перебіг життя сім’ї. Ми переглядаємо статті витрат: щось ми вже не можемо дозволити собі або дітям — і це боляче.

Розмову з дитиною на цю непросту тему краще почати, коли перші сильні емоції трохи вщухнуть. Діти, особливо маленькі, чуйно реагують на наш настрій: їх швидше налякає наша інтонація, ніж сенс сказаного.

Запитайте себе: «Чого я зараз боюся найбільше? Що може трапитися самого поганого, якщо ситуація незабаром не зміниться?» Так вам буде легше оцінити реальні масштаби проблеми — адже страх змін, невпевненість у собі заважають нам бачити ситуацію об’єктивно.

Дітей не лякає зниження їх рівня життя, але насамперед відчай і безпорадність батьків. Вони можуть провести літо на дачі або почекати з новою моделлю мобільного, але відчуття непевності тієї опори, на яку внутрішньо вони розраховують, їм винести дуже важко.

Говоріть спокійно і чесно, це допоможе дитині сприйняти стан справ як неприємний, але не катастрофічний. Разом з підлітком обговоріть, як тепер буде розподілятися сімейний бюджет і яких зусиль це зажадає від кожного. Але і дошкільнятам варто чітко сказати про те, що з його звичних розваг залишиться незмінним, а що доведеться переглянути.

Діти дуже дорожать нашою довірою і будуть пишатися, усвідомлюючи себе повноправними учасниками загально сімейної справи. Дитині важливо знати, що батьки активно реагують на події і ситуація не впливає на нихї. Зміни на краще самі собою не відбудуться, треба діяти, а не сумувати або обмежувати себе у всьому.

Батько втратив роботу — але він шукає іншу і нові обставини не сприймає як провал, а як виклик, можливість зайнятися чимось іншим, може бути, більш цікавим.

Впевненість у завтрашньому дні залежить від наших життєвих установок і вчинків, а не від щомісячного доходу сім’ї.