Читать статью на русском языке
Здається, у нас біда. Син постійно мучить кішку.
Йому чотири роки, і не можна сказати, що він нічого не розуміє. Я його лаю, звичайно, тому що дивитися спокійно на це неможливо. Але тепер він тягає її за хвіст тоді, коли мене немає вдома, або коли я не бачу. Карала, в кут ставила, навіть трохи відлупцювала, але безрезультатно. Пояснила, що Марві боляче, що вона жива — результат нульовий. Просто садист який-зростає. Що робити?
Не варто відразу відносити дитину до категорії «поганих дітей», інакше коло замикається.
У чотири роки малюк ще може і не розуміти, що робить тварині боляче, однак, побачивши вашу негативну реакцію і отримавши покарання, він може робити вам на зло. Якщо поговорити з дорослими людьми, то виявиться, що багато хто з них в дитинстві не дуже добре (м’яко кажучи) ставилися до своїх домашніх тварин. Але ж це не призвело до того, що всі вони стали жорстокими дорослими.
Якщо ж дитина розуміє, що завдає біль тварині, потрібно задуматися про причини. Можливо, спровокувати напад дитячої агресії могли сімейні сварки батьків, стрес в житті дітей, конфлікти з батьками. Таку поведінку дітей залишати без уваги не можна, краще сходити на консультацію до дитячого психолога, який допоможе дізнатися причини дитячої агресії. Щоб малюк не ставився до тварин жорстоко, пояснень мало. Якщо він буде брати участь у догляді за твариною, буде годувати її, гуляти з нею, то він буде почувати себе захисником і буде менше знущатися над твариною.
Автор: Ганна Гресь
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.