Читать статью на русском языке

Привиди. Чудовиська під ліжком. Напади тварин. Страх бути викраденим . СНІД.

У той чи інший час вашу дитину можуть охоплювати подібні страхи. Будучи одним з батьків, ви повинні розуміти, що ці страхи нормальні, але те, як ви реагуєте на них, може визначити, чи зникнуть вони, залишаться у дитини або стануть гіршими. У дітей можуть бути різні страхи на різних етапах розвитку.

Не є чимось незвичайним для дитини, яка до цього спала в темній кімнаті, раптово у п’ятирічному віці почати просити, щоб їй залишили нічний світильник увімкненим, тому що це не допустить до неї чудовиськ.

Загальним жахом серед маленьких дітей є страх перед уявними істотами, такими як примари. Незважаючи на наші твердження, що не існує чудовиськ і примар, діти мають здатність вірити в них до тих пір, поки не пройде кілька шкільних років.

Старші діти, з іншого боку, часто відчувають страх перед речами, про які вони чують по телебаченню: отруєння навколишнього середовища, СНІД, викрадення дітей, насильство над дітьми. Такі почуття є для них емоційно гнітючими. Хоча часом наш світ здається таким, що лякає навіть дорослих, але взагалі можна зробити його менш страшним для дітей.

З різними видами страху можна боротися по-різному. Наприклад, з ірраціональними (страх чудовиськ, привидів, і т.п.) можна навчити дитину боротися ірраціональними способами. Наприклад, дати дитині ліхтарик і запропонувати посвітити в темній кімнаті ліхтариком, «тому що монстри не переносять світла, і тікають».

Якщо ж дитина боїться зараження (наприклад, СНІД), то варто пояснити, наскільки мала ймовірність цього. Головне в цьому питанні — не ігнорувати проблему страху, а допомогти своєму малюкові.

* У статті використано матеріал з книги Юр’єва Д.В. «Міні-енциклопедія дитячих хвороб для мам і тат», видавництво «Цитадель-трейд», 2005

Оставить комментарий

Adblock detector