Читать статью на русском языке

Звичайно, сімейне життя кожної пари уні- кальне та неповторне.

Проте можна виділити кілька найбільш поширених типів партнерства, до яких в однаковій мірі схильні обидві статі.

Партнер-батько: незалежно від різниці у віці між ним і чоловіком (дружиною), себе він вважає більш мудрим і успішним. Не хоче ризикувати сі- мейним благополуччям, надаючи партнеру самос- тійність, з якою, в чому він свято впевнений, той не впорається. Знаходить особливе задоволення в турботі й опіці над своїм «нетямущим» партнером. Любить учити, виховувати, наставляти на шлях істинний. Абсолютно гармонійний, якщо знаходить собі партнера-дитину. Незамінний в критичних ситуаціях, але часом занудливий.

Партнер-дитина: вступаючи в шлюб, і не думає ставати дорослим. Відповідальність обтяжує його, і він із задоволенням перекладає її на чоловіка, на старших дітей — загалом, на кого-небудь, аби залишатися поза жорстких рамок, дозволяти собі спонтанність і непередбачуваність. Такий партнер часто симулює свою «слабкість» і «безпорад- ність», щоб ненароком не зруйнувати свій «дитячий» імідж.

Перший і найбільш очевидний механізм при виборі партнера, яким ми керуємося, — це досвід сі- мейного життя, який ми виносимо з батьківської сім’ї.

Партнер-романтик: категорично не згоден, що «любов не зітхання на лавці і не прогулянки при місяці». Хоче, щоб «шепіт, боязке дихання, трелі солов’я» звучали в його шлюбі вічно. Обожнює записочки-сердечка на холодильнику, вечері при свічках і букетики фіалок, яким віддає перевагу пафосним кошиках екзотичних квітів. Пам’ятає дні першого побачення, першого поцілунку і ще багато першого, не кажучи вже про весілля. Вимагає того ж від партнера і нестерпно болісно переживає в разі забудькуватості. Знаки любові для нього, на жаль, часом затьмарюють нюанси реальних почуттів партнера.

Партнер-прагматик: сухуватий і стриманий у прояві своїх емоцій — користь для нього важливіше переживань, якими можна поступитися, якщо обставини того вимагають. Сам відповідальний, пунктуальний і тверезий в оцінках, того ж вимагає від свого чоловіка. Особливо важливим вважає дотримання прав і обов’язків: зайвого не зробить, але, що йому належить, виконає до кінця. Не любить сюсюкань, а ще більше — некерованих, вибухових емоційних сплесків.

Партнер-демократ: свято шанує рівноправність обох сторін сімейного союзу у всіх сферах подружнього взаємодії. Вважається, що в даний час тип подібного партнера вже досить широко поширений серед населення країн Північної Європи. Доказ тому — законодавчо закріплене за сім’єю з новонародженим немовлям право вирішувати, хто з подружжя — мати чи батько — візьме відпустку по догляду за дитиною.

Партнер-товариш: одружується з максимально близьким собі по культурному і освітньому рівню людиною, з якою «одні казки слухали, одні фільми дивилися». Вважає, що так легше ділити повсякденні тяготи. До облаштування побуту ставиться зі студентською простотою. Набагато більш емоційний, ніж партнер-прагматик, але емоційні пориви партнера-романтика здаються йому штучними.

Партнер-попутник: уникає занадто тісних відносин з чоловіком, вважаючи, що збереження дистанції дає йому невеликий комфорт. Охороняє свій внутрішній простір і при цьому не претендує на відкритість партнера по відношенню до нього самого. Не розуміє, що хорошого у спільному відпочинку щороку. Не прагне захопити чоловіка своїм хобі: Він прекрасно себе почуває в своєму «гуртку за інтересами» і без чоловіка. Має своїх приятелів та друзів, окремих від сім’ї. І абсолютно не заперечує проти такої ж автономності в по- ведінці чоловіка.

Постарайтеся проаналізувати, який з цих типів партнерства був притаманний сім’ям ваших батьків, ваших бабусь і дідусів з обох сторін — і з мате- ринської, і з батьківської. Яким чином ведете себе в родині ви? А ваш чоловік — яким партнером є він?

Майже напевно ви виявите, що в основних своїх рисах подружні стосунки у вашій родині практично повністю повторюють модель взаємовідносин батьків або прабатьків одного з вас.

Наприклад, у вашій родині жінки в більшості своїй — «батьки», а чоловіки поруч з ними — «безвід- повідальні діти». Якщо ви усвідомлюєте це, ви відкриєте для себе можливість змінити сьогод- нішній порядок речей, вийти за рамки успад- ковані, подолати неефективні стереотипи пове- дінки.

Звичайно, зробити це буде непросто.

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована