Виховання дитини. Що робити з найпоширенішими «застільними» проблемами? Дитина Iнфо — журнал для батьків.

1. Чому нас так хвилює, як дитина їсть?

Найчастіше зосереджені на проблемах харчування ті мами і тата, для яких в дитинстві їжа теж була перепоною, яких годували насильно. Не бажаючи відтворювати власний досвід і відмовляючись від насильного годування, вони все ж зберігають дуже високу тривожність, як тільки мова заходить про годування дитини.

Вони заздалегідь готові до того, що у малюка виникнуть проблеми з харчуванням. А якщо чогось чекати, то це обов’язково з’явиться — навіть самий здоровий малюк швидко зрозуміє, чого від нього чекають, і почне дивувати маму і тата застільними викрутасами.

Єдине, що можна порадити батькам у цій ситуації, — розслабитися і переконати себе, а також близьких, що жодна дитина на світі добровільно не заморила себе голодом.

2. Як бути з хуліганством за столом?

Хуліганство за столом — це відмінний спосіб впливу на маму. Щоб привернути увагу, малюкові достатньо кинути ложку на підлогу, закинути шматок котлети на інший кінець кухні, виплюнути на стіл з любов’ю приготоване пюре… Він робить це тому, що знає: мама відреагує на це (засмутиться, розлютиться, буде кричати…).

Проста задача мами в такій ситуації — не реагувати. А щоб малюк не був змушений добиватися материнської уваги за допомогою потворної поведінки за столом, треба, щоб він міг отримати цю увагу іншими способами. Якщо дитина знає, що після їжі мама почитає їй, пограє з нею, то вона не буде тягнути час, сидячи над тарілкою годинами, а також плюватися й кидатися їжею.

3. Як навчити дитину їсти акуратно?

Не бійтеся дозволити дитині їсти руками і розвозити їжу по столу — вона не буде так їсти все життя. Коли малюк їсть руками, пробує їжу на дотик, знайомиться з нею, то, по-перше, він не втрачає харчовий інтерес, а по-друге, розвиває нормальну координацію, яка допоможе йому потім легко навчитися їсти красиво, за допомогою приладів.

Добре саджати малюка за стіл зі всією сім’єю — по-перше, загальні трапези згуртовують сім’ю, по-друге, він повинен бачити, як їдять дорослі. Ці навички діти буквально «знімають з руки». Дитині старшого віку можна спеціально показувати, як ви тримаєте вилку, ніж, як користуєтеся серветкою.

Але, звичайно, якщо в родині ніхто не користується столовим ножем, а суп перехоплюють на ходу прямо з каструльки, то не варто чекати і від дитини, що вона навчиться їсти красиво.

4. А якщо він відбирає їжу в інших дітей?

В гостях ваш малюк безцеремонно вихоплює все найсмачніше в інших дітей? Часто так поводяться єдині діти в родині, що ростуть серед великої кількості люблячих дорослих, які готові всім пожертвувати заради малюка. Малюк звик до правила «все найкраще — дітям», а «діти» — це, звичайно ж, він.

Якщо ви вже зіткнулися з такою ситуацією, це — важливий сигнал: пора допомогти дитині подолати дитячий егоцентризм. Щоб надалі не червоніти в гостях за своє чадо, переставайте віддавати малюкові всі смачні шматочки.

Почніть вдома розподіляти їжу по справедливості, пояснюючи: «У нас залишилося тільки одне яблуко. Я дуже люблю яблука, тато теж. Давай розділимо його на три рівні частини, щоб нікому не було образливо». Домогтися дотримання цих правил від бабусь і дідусів буде важче — але теж можливо.

5. Чи можна примушувати дитину їсти?

Ні, не можна. Насильство — це насильство, навіть якщо воно прикривається благими прагненнями. Проблем від годування через силу в будь-якому випадку буде більше (починаючи з надмірної ваги, з яким дочка або син буде болісно боротися все життя). Напевно у вас є знайомі, які не можуть вчасно зупинитися за столом і об’їдаються до повної знемоги?

Природні почуття голоду і ситості у них просто «відбиті» — адже їх потреба в їжі задовольнялася ще до того, як виникало бажання їсти. Зайва вага — це те, що відразу впадає в очі, але вона — лише мала частина проблем жертв батьківського харчового насильства.

Той, кого годували проти волі, не знає своїх бажань, погано відчуває межі свого тіла і своєї особистості і легко може виявитися жертвою всіх видів насильства (фізичного, сексуального, психологічного).

6. Як нагодувати консерватора?

У дітей бувають свої «пунктики», і це нормально. Малюк може вимагати макарони на сніданок, обід і вечерю і відмовлятися від всіх інших страв. Якщо не робити з цього трагедію і варити йому ці макарони три рази в день, то через 1-2 тижні улюблена страва набридає навіть самим впертим. І з’являється нова пристрасть…

У цьому немає нічого страшного: дитина найчастіше знає, що потрібно її організму в даний момент. Якщо ви дуже хвилюєтеся, як би така «монодієта» не пошкодила здоров’ю, можна в цей час давати малюкові вітаміни. Також має сенс завжди підкладати йому на тарілку маленькі порції інших продуктів, але не в якому разі не примушувати з’їдати їх (і ніяких умовлянь «Ти тільки спробуй!»).

7. Блювота за столом — це небезпечно?

Блювота за столом (якщо дитина здорова і мова не йде про розлад шлунка) має психогенну природу. Зазвичай цей механізм включається як реакція на насильницьке годування. Дитину примушували їсти, і одного разу його знудило. Природно, батьки захвилювалися, припинили годувати.

Дитина робить висновок: виявляється, блювота — це хороший спосіб позбавитися від мук за столом! Тоді вона починає навмисно викликати у себе блювоту у відповідь на «застільне насильство», а потім і на інші неприємні батьківські вимоги або заборони. Але дуже швидко психогенна блювота стає мимовільною.

Вона перетворюється в рефлекс — звичну для дитини реакцію на будь-які дискомфортні ситуації. Це серйозна проблема, тут необхідна допомога дитячого психолога, а, можливо, і дитячого психіатра.

Коментар педіатра: «Геть маніпуляції!»

Звичайно, якщо дитина відмовляється від їжі, то в нашій владі якось впливати на неї: можна влаштувати чудове шоу (мама читає казки, дідусь змушує домашню собачку стрибати через обруч, тато танцює в червоних трусах) і нагодувати дитину тим, чим ми хочемо. Але їжа, згодована дитині за допомогою подібних маніпуляцій, не піде їй на користь.

Дитина ніколи не відмовляється від їжі просто так: її інстинкти ще не задавлені, вона знає, що їй потрібно. Те, що з’їдено з апетитом і з задоволенням, піде про запас. Те, що з насильством (а вмовляння і маніпуляції — це теж приховане насильство) — ніколи. Ми отримаємо алергію, гастрит, виразку, проблеми з кишечником — і психологічні проблеми на додачу.

Часто можна чути, як мамам дають поради: щоб зацікавити дитину нелюбимою стравою, прикрасьте тарілку, нагодуйте з незвичайного посуду, красиво і несподівано оформіть їжу… Але все, що вимагає таких хитрощів і таких трудів, швидше за все, їх не варте. І я б порадила мамам розслабитися з приводу того, що і скільки їдять їхні діти, і перемкнути свою творчу енергію в якесь інше русло.