Виховання дитини. Діти з аурою темно-синього кольору. Дитина Iнфо — журнал для батьків.

Неслухняний, трохи дивний, занадто рухливий і занадто розумний… Малюка можна зарахувати до «індиго»? Як виховувати «не просту дитину»?

Як зазначила екстрасенс Ненсі Енн Тепп, в 70-ті роки стали народжуватися діти з аурою темно-синього кольору, тоді як у більшості людей вона має золотий відтінок. Пізніше ці спостереження підтвердилися на фотографіях аури, і з’явилася назва «діти індиго», яких іноді зводять в ранг «нової раси» через унікальні творчі, інтелектуальні або навіть паранормальні особливості.

Хтось навіть вважає, що їм доручена особлива місія по порятунку світу… У 80-х роках цих дітей іменували «дітьми світла», у Великобританії — «дітьми тисячоліття», в 90-і з’явилася книга про «нових дітей» психологів Чи Керролла і Джен Таубер. Втім, чітких критеріїв, за якими таку дитину можна відрізнити від усіх інших, не існує до цих пір, а феномен малюків-індиго як і раніше залишається загадкою.

Інформація про дітей індиго

Малюки індиго дуже цілеспрямовані, волелюбні, наполегливі і навіть вперті. Вони, як правило, гіперактивні і в 2-3 роки не можуть спокійно перебувати на одному місці, але якщо чимось дійсно зацікавляться, будуть не по-дитячому замислені й зосереджені доти, поки не задовольнять свою цікавість.

Часто індиго впевнені у власній правоті по якійсь їм самим невідомій причині, у них дуже сильно розвинена інтуїція. Не розуміючи слів «так треба» або «всі так роблять», вони завжди будуть намагатися докопатися до істини. Індиго часто ведуть себе дивним чином, наприклад, можуть витрусити з ящика всі іграшки на підлогу і залишити, так ні до однієї і не доторкнувшись.

Вони завжди відчувають нещирість і без слів зможуть визначити, хто ваш друг, а хто ворог. Такі малюки з дитинства не надто шанують однолітків, зате можуть шокувати серйозними висловлюваннями про сенс життя. Іноді у дитини-індиго може виникнути загадкове відчуття «дежа вю», немов він переживав щось подібне у попередньому житті.

Деякі вчені пояснюють їх особливі здібності тим, що більшість з них є амбидекстрами, тобто у них в рівній мірі розвинені обидві півкулі, одна з яких відповідає за логіку, а інша — за інтуїцію і творчість. У більшості дітей-індиго IQ вище норми (близько 130). Серед них багато «обдарованих», один із прикладів — Ніка Турбіна, яка почала писати філософські вірші в 4 роки, а в 9 років отримала премію «Золотий лев» за свій перший збірник.

Однак індиго зовсім не синонім вундеркінда. По-перше, серед них багато і цілком звичайних дітей, а, по-друге, їх таланти виявляються на екстрасенсорному рівні: деякі звідкись знають складні хімічні формули, а один малюк інтуїтивно вірно змішував ліки з трав’яних настоїв для хворого дідуся.

Протестуйте свою дитину:

— Дуже активний, але ніяк не може сконцентруватися на чомусь одному.

— У малюка сильно розвинена інтуїція, він немов передчуває небезпеку або навіть має паранормальні здібності.

— Завжди відчуває фальш і обман.

— Віддає перевагу інтелектуальним заняттями чи творчості, а не іграм.

— Випитують у дорослих серйозні і докладні відповіді на питання.

— Часто упираються і вередують, не реагують на заборони і роблять по-своєму, не сприймають загрозу покарання.

— У малюка часто бувають різкі перепади настрою, аж до депресії.

— Уникає однолітків, воліє бути на самоті або в суспільстві дорослих.

— Часто говорить на філософські теми, а також про власну значимість і унікальність.

— Розповідає дивовижні історії про паралельні світи, в деталях описує події з минулих життів, запевняючи, що це не фантазії.

Обережно, індиго?

Незвичайний дитина потребує особливої ​​уваги, насамперед батькам необхідно усвідомити, що її підвищена сприйнятливість і часом неадекватна поведінка не хвороба, а характерна особливість, а за допомогою дивних витівок малюк лише бореться за право бути самим собою.

Серед найпоширеніших помилок — жорсткий контроль і заборони, покликані придушити чергові «капризи», а також заспокійливі засоби, які дбайливі батьки дають дитині за порадою лікаря з поліклініки. Останній, у свою чергу, звичайно, і не підозрював про те, що перед ним трохи незвичайний пацієнт, з яким просто потрібно навчитися домовлятися.

• Як можна частіше надавайте малюку свободу вибору, нехай навіть у дрібницях з розряду «піти погуляти» або «дивитися мультфільми дома», «що приготувати на обід» чи «яку книжку почитати перед сном».

• Давайте змогу дитині приймати рішення самостійно. В черговий раз заявляє «я сам»? Нехай спробує зав’язати шнурки на черевиках, навіть якщо на це піде на десять хвилин довше запланованого, адже довіра набагато важливіша запізнення на прогулянку.

• Будьте максимально відверті, відповідаючи на запитання допитливого індиго, не переводьте розмову на іншу тему, якщо не знаєте, що сказати, не намагайтеся відволікти увагу дитини, навряд чи обман залишиться непоміченим, до того ж вона зробить все можливе, щоб задовольнити свою цікавість.

• Не забороняйте в жорсткій формі, прагніть знайти компроміс: малювати на шпалерах — так, але тільки в дитячій, не одягати теплу кофту — будь ласка, але тоді доведеться відмовитися від прогулянки.

• Навіть жартома не принижуйте почуття власної гідності дитини, образливі зауваження ранять їх сильніше, ніж інших дітей, і можуть легко підірвати довіру до вас.

• Не наказуйте, якщо хочете про щось попросити, робіть це м’яко і будьте готові, що дитина зажадає пояснень, навіщо це потрібно зробити.

• Не нав’язуйте свою точку зору, поважайте думку дитини, в іншому випадку вона замкнеться в собі і вирішить, що її не розуміють. Вчіться сприймати малюка-індиго як повноправну дорослу людину, яка просто не обізнана про устрій цього світу, зате знає багато інших дивовижних речей завдяки своїй сильно розвиненій інтуїції.

• Розвивайте здібності дитини, але не нав’язуйте їй заняття музикою, спортом або малюванням, надайте їй кілька варіантів на вибір, щоб визначитися. Багато індиго талановиті відразу в декількох областях і будуть багато раз перебирати, перш ніж їм вдасться знайти «своє» заняття до душі (нерідко вже в підлітковому віці).

• Будьте готові до низької успішності в школі — індиго не переносять нудних занять, навідріз відмовляються зубрити і самі ділять знання на «потрібні» і «непотрібні», так що вони навряд чи погодяться витрачати час на останні.

• Багато індиго відчувають труднощі, спілкуючись з іншими дітьми, але не варто підшукувати спеціальний дитячий садок або школу для неординарних дітей і, тим більше, залишати дитину на домашньому навчанні, інакше ваша дитина так і не навчиться адаптуватися в суспільстві. Краще обговорити особливості малюка-індиго з викладачами.